«70%» – На ватрі в Нагірным – ч. 2 – неділя, 18.00 год.

Ватра давно єст не лем огньом, якій нам світит і нас огріват, але і символом рідного дому, родинного тепла, жытя, любови, жертовности. Тепер на фестівалях часто ватру палят, здає ся, лем для підтриманя традициі, радше як символ, бо рідко уж ватряне сідят доокола ватры, як колиси давно.

Але і символы для нас важны, і важне, хто запалит на фестівали оген, з чыіх рук вылетит поломін, і переважні то рукы найстаршого в околици Лемка. Яло ся! Догоры перхнул птахом поломін, а тот найстаршый гонорово одходит, бо зробил таку важну справу. Гейбы нич такого – а нам вірит ся, же так як горит весело ватра на лемківскым фестівали, як огнисто квитне і летит до неба, так буде жыла наша традиция, культура, язык.

На знимці видиме три поколіня Лемків, якы в селі Нагірне коло Самбора пришли запалити ватру. Йосиф Бобак, найстаршый Лемко, добрі знал, як зробити, жебы одраз ся яло, бо запалювал ту оген уж шістнадцетый раз. А сімнадцетый уж не запалит… На жаль…

Є, приде хтоси другій. Бо мусит найти ся найстаршый Лемко, жебы запалити оген. Але ци буде горіл тот лемківскій оген в душах молодого поколіня?

Орґанізаторы фестівалю вшелеяко намагали ся переконати нас, же молоде поколіня Лемків росне, і не забыват свого. В фольклорным ансамбли «Уж мелем» (справа згоры на фото) тіж співат дост молодых. Ци тото лемківскє лишыт ся для них лем выступом на сцені, ци буде огньом, якій загріє і освітит іх жытя не лем в часі фестівалю? Посмотриме… Приде час – будеме видіти…