75. років тому освободжено Аушвіц

27. січня/януара 1945 р. Червена Армія высвободила вязненых в німецкым концентрацийным лаґрі Аушвіц-Біркенау, котрый был місцьом смерти мілийонів жертв. Нацисты мордували Жыдів, Ромів, Поляків, але і інчы народы. Серед них были і Русины/Лемкы.

Днес, 75 років по вызволіню лаґру, в місци, де вчас ІІ світовой войны масово были нищены люде, прошли медженародны упамятніня, в котрых окрем державных власти, брали участ предовшыткым бывшы поневолены в Аушвіц.

Послідні такы упамятніня

Упамятніня зачали ся од положыня вінців перед Стіном Смерти через Президента Польской Республикы Анджея Дуду і бывшых вязнів лаґру.

Участ в упамятнінях брал м.ін. президент Ізраіля – Реувен Рівлін, якому Дуда передал подякуваня за присутніст. Зазначыл, што єст то видный знак памяти і протиставлія ся проявам ненависти і ворогуваню, головно ворогуваню з нацийональных причын. Польскій президент апелювал, жебы памят о траґедиі была голосна і тырвала в цілым світі, жебы николи не повторили ся такы річы.

Днешні упамятніня были єдныма з послідніх в такым вымірі. 75 років по освободжыню жыє лем жменька тых, котры пережыли німецкій лаґєр. Што кус одходят свідкы такых подій. Як бесідувал А. Дуда, чує він зворушыня, што так вельох освободженых пришло по роках до Ашувіц – до музею, котрый єст свідоцтвом смерти.

«Раз іщы дякую Вам, чествуваны Сохранены, за ваше свідоцтво і вашу днешню присутніст. Вічна памят вшыткым жертвам Аушвіц! Вічна памят жертвам Голокаусту!» – продолжал Дуда. Вчас упамятнінь промовляли і бывшы вязні. В упамятнінях жертв, в дни, котрый єст Медженародным Дньом Памяти Жертв Голокаусту, взяло в сумі участ 61 делеґаций з цілого світа.

Парадокс войны

Освободителями Аушвіц были воякы Червеной Арміі першого украіньского фронту. То они одкрыли ворота пекла, котре тырвало такой через цілый період войны. Як написано на офіцияльным вебсайті Музею Аушвіц-Бірнекау, вязні радяньскых вояків витали автентично як освободителів. «Парадокс істориі спричынил, што воякы будучы формальні представниками сталіновского тоталітаризму принесли свободу вязням гітлерівского тоталітаризму».

Радяньска армія близшы інформациі о Аушвіц отримала аж по освободжыню Кракова. В зязку з тым Совіты не змогли прити до лаґру скорше, перед 27. січня/януара 1945 р.

В лаґрах Аушвіц, Біркенау і Моновіц освободжыня дочекало 7 тис. вязнів. Близко 500 поневоленых радяньскы воякы освбодили перед 27. січня/януара, а неодолга тіж в підлаґрах Аушвіц: в Старій Кузни, в Блаховни Шлезскій, Свєнтохловицях, Веселій, Лібйонжу, Явішовицях і в Явожні.

В боях за освободжыня лаґру і міста жытя положыло 230 совітскых вояків. Похоронены сут они на освєнцімскым цмонтери. В хвили освободжыня Совіты нашли в Аушвіц-Біркенау 600 помордуваных, котрых есесманы встигли вбити вчас атаку радяньской арміі, як і такых, котры вмерли з вынищыня.

Спільна памят

Жертвами Голокаусту были і сусіды Лемків – Жыды і Ромы, котры довєдна прожывали в русиньскых селах. В «Річнику Руской Бурсы» з 2010 р. доступный є список поневоленых в Аушвіц Лемків, якій зрыхтувал др Богдан Горбаль.

В німецкых концентрацийных лаґрах страдали і представникы русиньской інтеліґенциі – м.ін. священникы, учытелі, правникы і політикы. Єдныма з вязнів Аушвіц были сынове креницкого пароха о. Гавриіла Гнатишака: Александер Гнатишак – юриста і судовый коморник, і старшый од него о три рокы Орест Гнатишак, якій перед войном вюл адвокатску практику в канцеляриі в Креници, найвызначнійшый громадскій політичный русиньскій діяч, предсідатель Лемко-Союза. Поневоленый был і Штефан Феленчак (1900-2001), послідній бортняньскій каміняр.

Список публикуваный Горбальом чыслит 243 особы з Лемковины, котры были вязнены в Аушвіц-Біркенау. Треба застеречы, што не єст він полный. Знатя, што німецкы окупанты близко перед освободжыньом лаґру нищыли всяку документацию. Быти може николи не познаме назвиск вшыткых жертв того страшного террору. 

Єдным з підлаґрів Аушвіц был концентрацийный лаґєр в Явожні, якій часто называный єст лаґром двох тоталітаризмів. Вчас войны Німці нищыли гын ріжны нациі. Од 1947 р. комуністичный режім переменувал лаґєр на потребы переслідувань м.ін. Лемків, Украінців і інчых выселеных в акциі «Вісла».