80 років тому гітлерівці зорґанізували Sonderaktion Krakau

6. листопада/новембра 2019 р., минула 80. річниця зорґанізуваня гітлерівцями пацифікацийной акциі проти середовиску польскых вченых, котра проходила під криптонімом Sonderaktion Krakau. Окупанты арештували 6. листопада/новембра 1939 р. 184 особы, посеред котрых были професоры Ягайлоньского Університету, Гірничой і Гандльовой Академій.

Єдным з арештуваных того дня, а пак поневоленым з інчыма представниками еліт, был русиньскій освітитель з Підкарпатской Руси, др Іван Гарайда. Як каждый рік, так і вчера, в округлу річницю акциі, перед Ягайлоньскым Університетом в Кракові проходили упамятніня поневоленых професорів. В сали, в котрій арештувано вченых, зрыхтувано специяльну выставу портретів тых, котры згынули в німецкых лаґрах. Зложено квітя під памятковыма таблицями в Collegium Novum.

Професорів взято підступом

Акция Sonderaktion Krakau была проведена в наслідстві выбуху ІІ світовой войны. Скоро по початку німецкой окупациі польскых земель, 19. жолтня/октобра 1939 рока сенат Ягайлоньского Університету рішыл, што в зязку з тым, же активны боі на польскій териториі ся завершыли (в порівнаню до вересньовой кампаніі), приступити до орґанізуваня академіцкого рока 1939/1940. До 4. листопада/новембра принимано аплікациі охочых студиювати на тым найстаршым університеті в Польщы. Про рішыня были інформуваны німецкы окупацийны власти, котры на тамтот момент офіцияльно не противили ся. 4. листопада/новембра одбыло ся інавґурацийне богослужыня в костелі св. Анны. Початок нового академіцкого рока заплянувано як раз на 6. листопада/новембра. Пак рішено, што зачне ся він 13. листопада/новембра. Академіцкы власти хотіли уникнути непотрібных демонстраций в звязку зо Святом Незалежности, котре проходит в Польщы 11. листопада/новембра.

3. листопада/новембра ректор Ягайлоньского Університету проф. Тадеуш Лер-Сплавіньскій на стрічы з командиром 2. операцийного одділу І операцицйной ґрупы Бруно Мюллером отримал приказ скликати на ден 6. листопада/новембра загальне зобраня університетскых выкладовців, цілю выслухати одчыт на тему німецкого пізріня на справы польской наукы і высшых шкіл.

Операция была заплянувана підступом. В ден акциі, засіданя скликано до выкладовой салі но. 66 ім. Миколая Коперника (днес то саля но. 56 ім. Й. Шуйского) в Collegium Novum на год. 12.00. На стрічу з німецкыма окупацийныма властями пришла більшіст академіцкой кадры. Головно зато, што академікы не хотіли демонструвати непокірных постав взгядом Німців. Акция зачала ся од выступліня офіцера Мюллера.

– Місцевый університет зачал академіцкій рік без отриманя згоды німецкых власти. То доказ злых замірінь. Окрем того, загально знатя, што учытелі все ворожо односили ся до німецкой наукы. В звязку з тым, вшыткы, окрем трьох присутных жен, будут вывезены до концентрацийного лаґру. Яка-небуд дискусия ци ачий выповіди на тоту тему сут неможливы. Хто одважыт ся поставити што до мойого розказу, буде розстріляный – выкричал німецкій офіцер.

Были професоры, котры не згодили ся на такє трактуваня. Ректор был утишеный деклярацийом, же як першый буде арештуваный. Арештуваных бито і попижано. Окрем згромадженых професорів Ягайлоньского Університету, Німці арештували тіж інчы припадково стрічаны осібы, а тіж професорів Гірничой Академіі, котры в засідальни Ягайлоньского Університету мали зобраня. Домів звільнено дві жены, котры были присутны на згромаджыню: проф. Гелену Вілльман-Ґрабовску і проф. Ядвіґу Волошыньску.

Поневоліня в лаґрі

Поневоленых найперше заперто в вязници на ул. Монтелюпіх в Кракові. Арештуваны были потім вязнены при ул. Мазовєцкій, дальше 11 з них звільнено. Решту 9. листопада/новембра 1939 р. нацисты перевезли до вязниці во Вроцлаві, а одтамале 28. листопада/новемббра 1939 р. до німецкого концентрацийного лаґру в Заксенхаузен недалеко Берліна. Серед поневоленых были 144 особы з Ягайлоньского Університету, 21 осіб з Гірничой Академіі, 3 особы з Гандльовой Академіі, 1 професор з Університету Штефана Баторого в Вільні (мал внет выкладати на ЯУ), 1 особа з Католицкого Любельского Університету та 6 осіб з середніх шкіл.

В лаґрі краківскы вчены были приділены до блоків 45 і 46. Вязні были нищены в фізичный і психічный способы. Серед поневоленых были тіж хворы, старшы науковці, котры в наслідстві обставин барз скоро тратили здоровля і вмерали. Вельо з 184 осіб вмерло в тым німецкым лаґрі.

На віст о арештуваню польской еліты німецкыма нацистами было чути медженародны протесты. На основі остаточного рішыня Адольфа Гітлера, в тым головно при особистій інтервенциі Беніто Муссоліні, 101 увязненых професорів было 8. лютого/фебруара 1940 рока звільненых. Частина з них, в наслідстві того, же была в ляґрі, в найблизшых тыжнях по звільніню померла. Пару осіб пущено домів осіню 1940 рока. Молодшых науковців (народженых в 1900 р. і пізнійше) 4. марця 1940 р. перевезено до концентрацийного лаґру Дахау, одкале пак більшіст звільнено, хоц част з них померла в лаґрі. Декотры з професорів были замордуваны як особы маючы жыдівскє походжыня.

Русин Іван Гарайда

Єдным з поневоленых в наслідстві акциі Sonderaktion Krakau был русиньскій вченый, др Іван Гарайда. Вродил ся 29. січня/януара 1905 р. в Зарічові в Уграх (Підкарпатска Русь). Был лінґвістом, правником, педаґоґом, тлумачом, выдавцьом, редактором, а предовшыткым – русиньскым освітительом і академіцкым выкладовцьом. В Кракові вчыл на Філософічным Выділі.

Гарайда діял при Підкарпатскым Обществі Наук, был його головом. Выдавал літературно-публицистично-етноґрафічный часопис «Литературна недѢля», місячник «Руська молодежь». Был автором м.ін. «Великого сільско-господарського календаря», тридцетьох книжок «Народна библиотека». Разом з Н. Лелекачом лишыли по собі «Библіоґрафію подкарпатской руськой историѢ литературы», «Библіоґрафію подкарпатской руськой литературы» та «Загальну библіоґрафію Подкарпатя».

Єдном з важнійшых його робіт была выдана в 1941 році «Грамматика руського языка». Іван Гарайда виділ потребу кодифікациі норм русиньского языка і утворіня універсальной ґраматикы для вшыткых Русинів, зато рішыл выдати книжку, котра буде доступна і для простых люди, і для інтеліґенциі – для вшыткых тых, якы хотіли ся саморозвивати. Ґраматика тота стала ся стандардом для цілой Підкарпатской Руси.

Юридичны студиі (докторат) в Будапешті одобрал в 1928 р. О два рокы (1930 р.) на Університеті в Печу завершыл філософічны студиі. В 30. роках ХХ ст. был лектором мадярского языка на Ягайлоньскым Університеті. Вчыл тіж в ґімназиі в Кракові. В 1934 р. отримал на краківскым університеті диплом маґістра філософіі. Был активным діячом Польско-Мадярского Товариства. В своій професийній роботі, як академік занимаючый ся мадярскым языком, перевюл м.ін. на польскій язык вельо мадярскых книжок (і наоборот).

6. листопада/новембра 1939 р. Іван Гарайда был участником стрічы в засідальни Collegium Novum Ягайлоньского Університету в Кракові. Як дальшы вчены, был нацистами поневоленый в концентрацийным лаґрі. Гарайда был выреклямуваный мадярскым урядом і на яр 1940 р. звільненый з Заксенхаузен. Выіхал на Підкарпатску Русь. Там был учытельом в Ужгороді. В 1944 р. был арештуваный і вбитый через НКВД в ужгородскій вязници за «профашыстовску» діяльніст. Засуджено го як громадянина Польщы і Мадяр.

Про спільне увязніня з професором Гарайдом писали медже інчыма польскы професоры Я. Ґвяздоморскій в «Споминах з Заксенхаузен», Р. Правохеньскій – «З університету до пекла» і С. Урбаньчык – «Університет за колячым дротом». Його біоґрафія і документы находят ся в архіві Ягайлоньского Університету в Кракові.