lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

90-ка русиньского маляря Володиміра Микиты

Петро Медвідь Петро Медвідь
1. 2. 2021
» Інчы, Вісти

1-го фебруара 2021-го року дожывать ся округлого юбілею вызначный русиньскый малярь із Підкарпатя Володимір Микита.

Народив ся Володимір Микита 1-го фебруара 1931-го року. По закінчіню руськой ґімназії в Мукачові зачав учіти ся на Ужгородьскім умелецькім учілищу під веджіньом прославленых представителів русиньской малярьской школы Йосифа Бокшая і Адалберта Ерделія.

Почас штудій часто брав участь на выставках вєдно із своїма учітелями і є досправдовым наслідником традіцій меджівойновой Підкарпатьской малярьской школы. Він нелем знає технічны таємніці своїх учітелів, але і прияв їх філозофію служіня народу і отцюзнині.

Володимір Микита має успіх як портретіста, автор жанровых сценерій, пейзажів і закутин, сповненых філозофічных роздумів о смыслі людьского існованя в сучасній сполочности остатньой третины 20-го столітя. Творчу зрілость досягнув у 1960-ых роках, коли в його творчости появили ся головны штири темы: псіхолоґічный портрет, благородна сельска робота, філозофічный пейзаж і еколоґічный протест.

Етаповым став у творчости Микиты образ Ягнятко із 1969-го року. Од того часу на полотнах Микиты появлюють ся міцны селяньскы поставы, котры він наповнює внутрішнім дінамізмом творіня. Тыма образами Микита представив умелецькым кругам Совітьской Україны новый приступ до трактованя темы традічного сельского жывота.

Ґалерію портретів Володиміра Микиты одкрывать лірічне полотно Моя мамка із 1967-го року, по котрім зробив дакілько портретів сучасників як Художник Манайло, Художник Контратовіч ці Хірурґ Фединець. Портрет Манайла поставив Микиту на переднє місце серед выдатных майстрів сучасного філозофічного портрету.

Пейзажы Микиты суть так само незвычайныма. Найдеме в них дінамічне зображіня Карпатьскых гір, протест проти насилства чоловіка односно землі, а так само протест проти бездуховности сучасной сполочности.

Володимір Микита мав і вызначну роль в културнім жывоті Підкарпатя остатніх років совітьского режіму і періоду незалежной Україны. В роках 1966 аж 1999 быв головов областной орґанізації Общества художників Україны. За свої умелецькы досягненя быв удостоєный названями народного художника Україны, члена корешпондента і академіка Академії умень Україны, а так само став у 2001-ім році лавреатом Премії Штефана Чепы за вызначный вклад до русиньской културы. І то і вдяка тому, же він так само мав вызначну роль в русиньскім народнім возроджіню на Підкарпатю по 1989-ім році.

Твердо дотримує ся позіції, же Русины суть окремым народом. Почас 5-го Світового конґресу Русинів, котрый проходив у 1999-ім році, орґанізовав Володимір Микита ретроспектівну выставку русиньского уменя.

Оброблено за матеріалами М. Лявинець.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Венеційска комісія проаналізує україньскый народностный закон

3. 2. 2023

Новости скансену в Саноку з новым директором

3. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні