lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Сумар дня на 29. січня/януара 2020 р.

Наталия Малецка-Новак Наталия Малецка-Новак
29. 1. 2020
» Сумар дня

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 29. січня/януара
2020 р.


Упамятніня освободжыня Аушвіц

В понедільок в бывшым німецкым концентрацийным лаґрі Аушвіц проходили медженародны упамятніня освободжыня лаґру, котре одбыло ся 75 років тому, 27. січня/януара 1945 р. Товды Червена Армія высвободила вязненых. Нацисты мордували Жыдів, Ромів, Поляків, але і інчы народы. Серед них были і Русины/Лемкы. Упамятніня зачали ся од положыня вінців перед Стіном Смерти через Президента Польской Республикы Анджея Дуду і бывшых вязнів лаґру. Участ в подіі брал м.ін. президент Ізраіля – Реувен Рівлін. 75 років по освобожыню жыє лем жменька тых, котры пережыли німецкій лаґєр. Як бесідувал А. Дуда, чує він зворушыня, што так вельох з них пришло по роках до Ашувіц – до музею, котрый єст свідоцтвом смерти. В сумі в упамятнінях взяло участ 61 делеґаций з цілого світа. Промовляли тіж бывшы вязні лаґрів. Жертвами Голокаусту были сусіды Лемків – Жыды і Ромы, котры довєдна прожывали в русиньскых селах. В «Річнику Руской Бурсы» з 2010 р. доступный є список поневоленых в Аушвіц Лемків, якій зрыхтувал др Богдан Горбаль.

В Польщы атмосфера нетолеранциі, расизму і ксенофобіі

Перед тыжньом, 23. січня/януара 2020 рока, Рада Европы опубликувала рапорт о охороні нацийональных меншын в Польщы. Выказали в ним, што видно проґрес в квестиі зінтеґруваня меншын, головні Ромів, особливо в сфері едукациі. Видно, што власти підперают шор інституций і проєктів, особливо такы, котры підтримуют захованя жыдівской спадковины в Польщы. Вычыслено єднак вельо браків. В пресовым комунікаті о рапорті написано, што в Польщы фурт утримує ся атмосфера нетолеранциі, расизму і ксенофобіі, што брак є довіря до власти, што до ефективного досліджаня і доходжыня своіх прав на судовій дорозі, кєд доходит до злочынів на фоні ненависти. Порадный Комітет дс. Рамовой Конвенциі о Охороні Нацийональных Меншын выказал в рапорті, што видно тенденцию до насиляня ся примірів провокуваня до ненависти і інцидентів на фоні ненависти, особливо взглядом мусульманьской спільноты, а тіж жыдівской меншыны, Ромів, а і штораз частійше Украінців. В рапорті поміщено заувагы, же не опрацувано ниякых підручників для лемківской і украіньской меншын, хоц были такы рекомендациі скорше. Вымінят ся тіж, што дальше не повело ся ниякій з менше чысленных меншын (в тым лемківскій) забезпечыти постійного фінансуваня для основаня інституциі, котрой цілю буде підпераня захованя і розвиток культуры і языка.

Упамятнили вмерлых вчас ІІ світовой войны

В суботу, 25. січня/януара, прошла 27. едиция «Походу вдякы», значыт подіі, котрой цілю є упамятніня вмерлых вчас ІІ світовой войны. Присутных в селі Чертіжне на Пряшівскій Руси, де проходила акция, было приблизно 100 осіб в ріжным віку. За остатні рокы упамятніня стали ся на тілько знаны, што берут в них участ і туристы з дальшой околиці, того рока аж і з Чех. Траса походу вела од Памятника Чехословацкого Армадного Корпусу в Дуклі, дальше стежком по словаско-польскій граници. З чертіжняньского сідля до села продолжали участникы похід на лыжах. Ціла траса чыслила близко 15 км.

Музей Никыфора зас отворит своі порогы

В пятницю, 31. січня/януара, докладні в 25. річницю основаня Музею Никыфора в Креници, любителі його робіт зас будут мочы видіти талант артисты, одвиджаючы Романівку. По комплексовым ремонті, в будинку буде мож видіти не лем найкрасшы творы Никыфора, але тіж тоты, котры николи скорше не были выставлюваны. «Сут зміны, єст нова аранжация експозициі, Музей єст модерні урядженый» – бесідує Збіґнєв Волянін, кустош Музею Никыфора. Постійна выстава творчости Никыфора в цілым Музею є в новій аранжациі, як і часова, а од мая будеме орґанізувати ріжны інчы часовы выставы, тіж з участю лемківскых артистів» – продолжат. Через посліднє піл рока в будинку музею проведено цілый шор ремонтовых робіт звязаных з термомодернізацийом, але тіж ходило о легшый доступ для неполносправных осіб. Торжественне одкрытя музею пройде 21. лютого/фебруара тр.

ShareTweet

Повязаны дописы

Сумар дня на 8. мая 2025 р.

8. 5. 2025

Сумар дня на 7. мая 2025 р.

7. 5. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}