lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

День выникнутя Чехословацькой републікы державным святом уж і на Словакії

Петро Медвідь Петро Медвідь
3. 11. 2020
» Вісти

Список памятных днів і державных свят ся на Словакії розшырить о штири памятны дні. Навеце державным святом стане і 28-ый октобер, котрый быв дотеперь памятным дньом і буде Дньом выникнутя незалежной чехословацькой державы.

Депутаты Народной рады Словацькой републікы то схвалили в рамках 16-го засіданя сеймовні у віторок 3-го новембра 2020-го року. Словакія так буде по довгых роках святковати день выникнутя Чехословакії, державы, котра была Чехів, Словаків і Русинів, вєдно із Чеськов републіков. Но на Словакії не буде свято дньом робочого покоя.

Словакія свято выпустила з календаря

День выникнутя Чехословакії 28-го октобра ся вертать ку державным святам і буде шестым державным святом в списку на Словакії.

Словацька републіка тот день з календаря по своїм выникнутю у 1993-ім році выпустила, в Чехословакії была дата 28-го октобра державным святом з робочім покойом. До календаря ся тот день знова дістав аж у 1999-ім році, но лем у формі памятного дня.

Як інформовала аґентура TASR,  подавателі пропозіції о записаня той даты як державного свята арґументовали тым, же выникнутя незалежной чехословацькой державы є єдным із найвызначнішых днів новодобой історії Словакії. Припомянули, же почас існованя чехословацькой державы быв тот день державным святом.

Вшыткы державны свята, котры суть на Словакії в календарі – День выникнутя Словацькой републікы, Свято свв. Кіріла і Методія, Річніця Словацького народного повстаня, День Конштітуції Словацькой републікы, День боя за слободу і демокрацію – суть єдночасно і дньом робочого покоя. 28-ый октобер так буде вынятком меджі державныма святами, кедьже дньом робочого покоя подля новелізації закона не став.

Выняткове свято і про Русинів

Нове державне свято, котре буде припоминати выникнутя Чехословакії 28-го октобра 1918-го року, буде вынятковым і про Русинів на Словакії. Русины і їх теріторії так само творили склад Першой републікы. Придали ся на основі рішіня властной політічной репрезантації, і тым стали вєдно з Чехами і Словаками так само державотворным народом, хоць історіци тото доднеь забывають.

О приєднаня ся до складу Чехословакії вырішыла Централна руська народна рада 8-го мая 1919-го року в Ужгороді. Быв то централный орґан, в котрім ся соєдинили домашні народны рады і представителі еміґрації з Америкы. Председом рады став Антоній Бескид. 23-го мая того самого року 112-членна депутація одышла до Прагы, де о своїм рішіню інформовали презідента Томаша Ґаріка Масаріка.

Приєднаня русиньскых теріторій „на юг од Карпат“, без Лемковины, котра так само мала намагу стати частьов Чехословакії, было схвалене Сен-Жерменьскым мірным договором 10-го септембра 1919-го року. Підписали то державы Договору і Австрія. Теріторія Русинів так стала субєктом меджінародного права і Русины стали третім державотворным народом в новій републіці.

Подля статі 10 мірного договору Чехословакія обовязала ся, же зорґанізує русиньску теріторію на юг од Карпат в граніцях встановленых головныма великодержавами як автономну єдиніцю в чехословцацькій державі і подарує їй найвысшу форму самосправованя, яка є можлива, жебы не огрожовала цілость Чехословакії.

Хоць Пряшівщіна наконець не стала частьов Підкарпатьской Руси в рамках адміністратівы, а была лем частьов землі словацькой, на котрій Русины были лем меншынов, выголошіня 28-го октобра за державне свято є і достойным припомянутьом історії Русинів і їх державотворчіх намагань.

Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Кральова была одкликана із функції директоркы. Без поясніня причіны

24. 10. 2025

Русины стрітили ся із представителями Рады Европы

22. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче