День выникнутя Чехословацькой републікы державным святом уж і на Словакії

Список памятных днів і державных свят ся на Словакії розшырить о штири памятны дні. Навеце державным святом стане і 28-ый октобер, котрый быв дотеперь памятным дньом і буде Дньом выникнутя незалежной чехословацькой державы.

Депутаты Народной рады Словацькой републікы то схвалили в рамках 16-го засіданя сеймовні у віторок 3-го новембра 2020-го року. Словакія так буде по довгых роках святковати день выникнутя Чехословакії, державы, котра была Чехів, Словаків і Русинів, вєдно із Чеськов републіков. Но на Словакії не буде свято дньом робочого покоя.

Словакія свято выпустила з календаря

День выникнутя Чехословакії 28-го октобра ся вертать ку державным святам і буде шестым державным святом в списку на Словакії.

Словацька републіка тот день з календаря по своїм выникнутю у 1993-ім році выпустила, в Чехословакії была дата 28-го октобра державным святом з робочім покойом. До календаря ся тот день знова дістав аж у 1999-ім році, но лем у формі памятного дня.

Як інформовала аґентура TASR,  подавателі пропозіції о записаня той даты як державного свята арґументовали тым, же выникнутя незалежной чехословацькой державы є єдным із найвызначнішых днів новодобой історії Словакії. Припомянули, же почас існованя чехословацькой державы быв тот день державным святом.

Вшыткы державны свята, котры суть на Словакії в календарі – День выникнутя Словацькой републікы, Свято свв. Кіріла і Методія, Річніця Словацького народного повстаня, День Конштітуції Словацькой републікы, День боя за слободу і демокрацію – суть єдночасно і дньом робочого покоя. 28-ый октобер так буде вынятком меджі державныма святами, кедьже дньом робочого покоя подля новелізації закона не став.

Выняткове свято і про Русинів

Нове державне свято, котре буде припоминати выникнутя Чехословакії 28-го октобра 1918-го року, буде вынятковым і про Русинів на Словакії. Русины і їх теріторії так само творили склад Першой републікы. Придали ся на основі рішіня властной політічной репрезантації, і тым стали вєдно з Чехами і Словаками так само державотворным народом, хоць історіци тото доднеь забывають.

О приєднаня ся до складу Чехословакії вырішыла Централна руська народна рада 8-го мая 1919-го року в Ужгороді. Быв то централный орґан, в котрім ся соєдинили домашні народны рады і представителі еміґрації з Америкы. Председом рады став Антоній Бескид. 23-го мая того самого року 112-членна депутація одышла до Прагы, де о своїм рішіню інформовали презідента Томаша Ґаріка Масаріка.

Приєднаня русиньскых теріторій „на юг од Карпат“, без Лемковины, котра так само мала намагу стати частьов Чехословакії, было схвалене Сен-Жерменьскым мірным договором 10-го септембра 1919-го року. Підписали то державы Договору і Австрія. Теріторія Русинів так стала субєктом меджінародного права і Русины стали третім державотворным народом в новій републіці.

Подля статі 10 мірного договору Чехословакія обовязала ся, же зорґанізує русиньску теріторію на юг од Карпат в граніцях встановленых головныма великодержавами як автономну єдиніцю в чехословцацькій державі і подарує їй найвысшу форму самосправованя, яка є можлива, жебы не огрожовала цілость Чехословакії.

Хоць Пряшівщіна наконець не стала частьов Підкарпатьской Руси в рамках адміністратівы, а была лем частьов землі словацькой, на котрій Русины были лем меншынов, выголошіня 28-го октобра за державне свято є і достойным припомянутьом історії Русинів і їх державотворчіх намагань.

Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА