Сумар дня на 10. червця/юнія 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 10. червця/юнія 2025 р.

О два дни розпочне ся Світовый Конґрес Русинів

Уж в найблизшу пятницю і суботу до Букарешту придут делеґациі Русинів з цілого світа – в столици Румуніі одбуде ся 18. Світовый Конґрес Русинів. Дводньовый проґрам має цілоденны засіданя. Присутных буде приблизно 100 делеґатів і гостів. По святочным одкрытю будут вручены нагороды в обшыри культуры ім. Василя Турока-Гетеша і за умелецку творчіст ім. Івана Манайла, як тіж почестны грамоты Рады Світового Конґресу для юбілятів русиньского руху. Першого дня в рамках пленарных засідань члены Світовой Рады Русинів будут справоздавати діяльніст Світового Конґресу Русинів за послідні два рокы, кєд же конґрес проходит в такых часовых одступах, так само як кажда членьска орґанізация зреферує, што діяло ся в каждій з держав, в котрых активны сут поєдны стоваришыня. Справоздавати будут ся і председы поєдных конґресовых Комісий – за культуру, інформациі і выдавничу діяльніст ци історична. Другій ден то головні выборы на новый період – конґресовых Комісий, єй председів та членів і председы самой Світовой Рады Русинів. В пляні єст приняти і Выголошыня делеґатів 18. Світового Конґресу Русинів про признаня прав Підкарпатскым Русинам на свобідне хоснуваня русиньского языка та іх достоменности. Конґрес закінчыт ся выбором місця чергового Конґресу.

В Пряшові одбыло ся свято русиньской деклямациі

В понедільок 9. червця/юнія святкуваня Дня Русинів Словациі продолжали 24. едицийом Духновичового Пряшова – конкурсу деклямациі поезиі, прозы, народного розповіданя, свойой творчости і малых сценічных форм, котрого орґанізатором єст Русиньска Оброда на Словациі. Переслуханя, якы прошли в Театрі Александра Духновича, попередили реґіональны етапы. Во фіналі выступили лем тоты з першых місц. Довєдна на тогорічным Духновичовым Пряшові выступило 99 змагаючых ся, якых професийна комісия оціняла в 5 катеґориях. Головном лавреатком остала учениця Ґімназиі св. Йоана Златоустого в Гуменным Наталия Чагойова. Наталия долгы рокы ходит на Духновичів Пряшів, все была медже найліпшыма, і конкурсова комісия оцінила і тот рік єй выняткове выконаня, як і то, же продолжує в русиньскій деклямациі. Переслуханя попереджены были панахідом під памятником будителя – Александра Духновича. Пак бесідувал о. Мілян Ясик, председа Общества святого Йоана Крестителя, якій поінформувал, што кажда зо шкіл, котра пришла на конкурс, достала портрет Духновича. Заміром є, жебы в каждій школі нашол ся портрет нашого будителя. Конкурс модерувал актор Володимір Рогач, якій припомнул, же того рока Духновичів Пряшів є вынятковый в тым, же святкуєме Рік Русиньского Языка – 30. юбілей од кодифікациі. Спомнул і на Василя Ябура, єдного з двох головных кодифікаторів, якій лем перед парома днями был похороненый.

Выстава Марты Криницкой-Ожех в Білянці

В найблизшу пятницю 13. червця/юнія в Ґалериі Білянка 73 в Білянці одбуде ся вернісаж выставы Марты Криницкой-Ожех. Артистка запрезентує цикль «Артефакты», якій обнимат ґрафіку, малярство і інсталяцию. Єй роботы бадают реляцию медже минулым а теперішнім, експлоруючы ідею слідів давных днів, котры фурт резонуют, як забыты артефакты – доказы істнуваня. Через получыня ріжных технік і материялів артистка вказує, як час формує реальніст, оставлят на ней свою «печатку». Марта Криницка-Ожех то артистка, яка провела дітинство на Лемковині – в Устю Рускым, і по части має лемківскє походжыня. Єст абсольвентком Ряшівского Університету, наштоден жыє і творит в Ряшові. Минулого рока была участничком пленеру ЛемАРТ – Медженародного Артистично-Наукового Проєкту «Łemkowszczyzna – Лемковина», якій одбыл ся в Ґладышові. Выставу Марты Криницкой-Ожех в ґалериі в Білянці буде мож обзерати до 11. липця/юлия.