Сумар дня на 22. липця/юлия 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 22. липця/юлия 2025 р.

Вмер Миломір Шайтош

По короткій і тяжкій хвороті, в неділю 20. липця/юлия вмер Миломір Шайтош, поінформувала аґенция Рутенпрес. Был він долголітнім русиньскым діячом і активістом, хореоґрафом в Русиньскым Культурным Центрі в Новым Саді. Был активный і в рамках структур Світового Конґресу Русинів. Миломір Шайтош основал Русин Фільм Фест, котрый орґанізувал в Шыді. Был абсольвентом Новосадской Академіі Умень в музичній обшыри, вышколил ся тіж в обшыри для кадр в области танцювально-фольклорной творчости. Зреализувал коло 15 авторскых хореоґрафій, спілпрацувал з хореоґрафами русиньскых фольклорных ансамблів, м.ін. зо Словациі, єст автором статій з обшыри русиньского фольклору і фольклористикы. Долгы рокы был делеґатом за Сербію засідань Світового Конґресу Русинів з рамена Руской Маткы. Был м.ін. на функциі председы Справной Рады Інституту про Культуру Войводиньскых Русинів і в тым часі повело ся му здобыти новы просторы для реченого інституту. Спілосновал тіж Фествіаль Малых Сценічных Форм в Новым Саді ци Фестіваль Оркєстр пн. Мелодиі Русиньского Двора. Вічна памят!

Каміняре Кычеры ремонтуют кресты в Ґладышові – прилуч ся!

В Ґладышові тырват першый ден каменярскых варштатів ґрупы «Каменяре Кычеры», якых цілю є ратуваня старых крестів. Волонтеры вєдно з Шымоном Моджеєвскым будут працувати на місцевым цмонтери до суботы 26 липця/юлия. Кажда пара рук є помічна при роботі – заохочаме ся прилучыти.

Як хочеме, жебы выглядал краєвид Лемковины? Прид і выповідж ся

В найблизшый четвер 24. липця/юлия в Санковій одбуде ся соспільна стріча, котрой цілю буде побесідувати о дорогах розвитку Лемковины – о тым, котры части Низкого Бескіду треба нам розвивати, додавати інфраструктуру, а котры неконечно – ци сут обшыри, котры треба хоронити? Лишати такыма, якы сут тепер? Як хоронити? Бесіда буде ведена в формулі Публичного Діалоґу, котрый вела буде Йоанна Пежына, професийна фацилітаторка. До участи в бесіді прошены сут вшыткы заінтересуваны розвитком і охороном Низкого Бескіду, особливо – мешканці ґміны Санкова. Стріча одбуде ся в Майстерни Карпат, початок о год. 17.30. Аналоґічна стріча одбуде ся тіж в ґміні Устя Рускє, в віторок 29. липця/юлия о год. 17.30 в Ґмінным Осередку Культуры в Устю Рускым. Орґанізатором стріч є Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях, в рамках проєкту фінансуваного Наицйональным Інститутом Свободы – Центром Розвитку Громадяньского Соспільства в рамках Урядового Проґраму Фундуш Громадяньскых Ініциятив NOWEFIO на рокы 2023-2030.

О лемківскым языку в престіжній сериі Regional Dossier

Перед парома днями вказало ся чергове выданя престіжной сериі Regional Dossiers, тым разом посвячене лемківскому языкови в Польщы. Публикацю печатал Mercator European Research Centre on Multilingualism and Language Learning, што діє при Fryske Akademy в Леуварден в Нідерляндах. Є то наступный крок в страну поглубляня знаня на тему ситуациі меншыновых языків в Европі – так посеред науковців, як і політичных децидентів. Mercator European Research Centre то узнана в Европі бадавча єдиниця, яка специялизує ся в анализі вельоязычности і языковой едукациі в контексті реґіональных і меншыновых языків. Бадат і підперат ініциятивы, якы промуют языкову ріжнорідніст і розвиток едукациі в языках інчых як домінуючы – державны. Dossier під наголовком «The Lemko/Rusyn language in education in Poland» презентує комплексовый образ фунґуваня лемкіского языка в польскым системі едукациі і публичным жытю. Авторками dossier сут Йоанна Доліньска з Варшавского Університету та Олена Дуць-Файфер з Ягайлоньского Університету.