Сумар дня на 24. липця/юлия 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 24. липця/юлия 2025 р.

45. Лемківска Ватра на Чужыні

Знаный є уж проґрам 45. Лемківской Ватры на Чужыні, яка того рока загорит в днях 8.-10. серпня/авґуста. В пятницю на михалівскій сцені запрезентуют ся Ластівочка з Пшемкова, Зоря з Устя Руского, Студенка з Калуша (Украіна), Серенча з Ґорлиц, Дуляровы Братя з Ґорлиц і Інтраде. В другій ден запрезентуют ся Кычерка з Ліґниці і Ластівчата з Пшемкова, польскій ансамбль Малы Ґожовякы, якій вказує і лемківскій фольклор, зас Студенка з Калуша і Тераборсук з Пряшова. В суботній вечер ансамбль Ластівочка запрезентує пєсу «Дружбівскій Вечер». Забаву заграют два лемківскы ансамблі – Троянда і Водограй. Окрем того в проґрамі спортовы змаганя, конкурсы (в тым єден новаторскій – в формулі онляйн) та бесіды і выставы.

Грекокатоликы молили ся на Святій Горі Явір

В минулу пятницю, 18. липця/юлия вірны грекокатолицкой Церкви припомнули 100. річницю обявлінь Богородиці на Святій Горі Явір. Святкуваня очелил Высокопреосвященный Йона Максим, пряшівскій грекокатолицкій архієпископ і митрополита при сослужыню другых єпископів та священників. Перше был справляный Молебен до Пресвятой Богородиці. Хоц владыка Йона Максим пришол на Лемковину, то проповід дал по украіньскы, што могло чудувати, кєд же русиньскій язык был недавно принятый як офіцияльный літургічный язык Грекокатолицкой Церкви на Словациі. По служыню на Яворі владыкы служыли панахіду на цмонтери в Высовій при гробі Фіриі Демянчык, якій перед 100. роками обявила ся Пресвята Богородиця.

Реставрация ікон з памятковой церкви з Новоселиці

В половині червця/юнія 2025 р. перевзял Выгорлятскій Музей в Гуменненым од реставраторкы зреставруваны іконы з барокового іконостасу деревяного Храму св. Михаіла Архістратига, котрый походит з русиньского села Новоселиця, сниньского окресу. Храм был першым обєктом, котрый был в роках 1972-1974 перенесеный до возникаючой Експозициі Народной Архітектуры і Бываня товдышнього Окресного Краєзнавчого Музею в Гуменным – скансену. В 2024 році церков святкувала 260 років од збудуваня в Новоселици. У 2023 р. зачал ся першый етап реставрациі. Тота были закінчена на осін 2024 р. В єй рамках были одреставруваны три іконы головно ряду іконостасу – св. Миколая, Пресвятой Богородиці і Ісуса Христа. В другым етапі, од 2024 р. зачали реставрувати штырі дальшы іконы – ікону Христа Еманнуіла і св. Петра Александрийского, свв. Антона і Теодозия Перчерскых, свв. апп. Петра і Павла і св. Параскєвы. Іконописец не єст знаный.

Королівска выстава на Любовяньскым Граді

На Любовняньскым Граді в Старій Любовни сприступнили в пятницю 18. липця/юлия нову унікатову выставу королівскых дорогоцінности. Постійна експозиция пн. «Скарбниця Граду Любовня» єст заінсталювана в бароковым бастийоні. Выстава є присвячена скарбам родины Замойскых. Вказаны сут 33 артефакты. Серед них сут м.ін. молитовник выкладаный діаментами з майстерні Mellerio ци окрашена срібрна скринка з мотивами квітів, в котрій є малый мішок з іспаньском земльом. З приватной колекциі мож там видіти ружанец, котрый належал Каролині Замойскій. Выстава має быти припомніньом богатой істориі шляхтичного роду, але і одданьом почливости вынятковым женам, котрых долі неодділительно сут звязаны з територийом Словациі. Выстава буде одкрыта до кінця 2027 р.