Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 28. липця/юлия 2025 р.
Президент Польской Республикы підписал уставу о зміні меншынового закону
В четвер 24. липця/юлия тр. Президент Польской Республикы Анджей Дуда підписал уставу о зміні закону о нацийональных і етнічных меншынах та реґіональным языку. Цілю уставы єст запевнія Канцелярийом Сойму мериторичной і адміністрацийной обслугы входячым в склад Спількой Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын представникам нацийональных і етнічных меншын та соспільности хоснуючой реґіональный язык, в тым спілведучому Спільной Комісиі, будучому представником тых меншын і соспільности. Кошты звязаны з том обслугом, реализуваном Канцелярийом Сойму, будут покрываны з буджету державы, з середків, якых диспонентом єст Шеф Канцеляриі Сойму. Устава має войти в жытя першого дня місяця наступуючого по трьох місях од дня оголошыня.
Соймова комісия позитивно заопініювала проєкт уставы вызнаючый вілямівскій реґіональный язык
Так само в четвер 24. липця/юлия засідала соймова Комісия Нацийональных і Етнічных Меншын. Прошло перше чытаня комісийного проєкту закону о нацийональных і етнічных меншынах та реґіональным языку і другых устав. Соймова Комісия позитивно заопініювала проєкт новелизациі разом з поправками, котрый має довести до вызнаня вілямівского языка за реґіональный язык. За принятьом цілости уставы разом з поправками было десятьох посланців комісиі, двох было проти, нихто не стримал ся од голосу. Ведуча комісиі Ванда Новіцка оправдала проєкт уставы, припоминаючы, што вілямівскій язык єст языком, котрый хоснували жытелі Вілямовиц – місточка находячого ся медже Бєльско-Бялом а Освєнцімом. Підчеркнула, што кєд буде спертя зо страны публичных інституций, то вілямівскій язык не зникне з «лінґвістичного порядку в Польщы» і особы, котры хотят го хоснувати, будут мати таку можливіст і спертя. Принятя новелизациі закону значыло бы, што схваленый 20 років тому меншыновый закон пошырил бы ся о другій реґіональный язык – до кашебского языка долучыл бы вілямівскій.
Доступне єст уж нове чысло «Бесіды»
В тых днях вышла друком нова «Бесіда», ч. 4 (205) за місяці липец/серпен. В двомісячнику Стоваришыня Лемків, якій свойом передньом окладинком припоминат о 18. Світовым Конґресі Русинів, а заєдно кличе на 45. Лемківску Ватру на Чужыні, прочытаме м.ін. статі Петра Трохановского, Петра Медвідя і Наталиі Малецкой-Новак. Окрем інчого прочытаме і оповіданя, обогачене выімками поезиі, якого автором єст Павел Ксенич. «Бесіду» мож почытати в бібліотеці Руской Бурсы в Ґорлицях. Ґазета є тіж доступна в локальных Кружках Стоваришыня Лемків в Польщы. Найновшый номер, як тіж архівальны номеры часопису «Бесіда», годны сте придбати в електронічній версиі по сконтактуваю з выдавцьом на сайті Стоваришыня Лемків.
Тырват Літня Школа Русиньского Языка в Попраді
Од 23. до 29. липця/юлия тр. проходит Літня Школа Русиньского Языка в Попраді, на котру пришли діти з Войводины. Літня Школа орґанізує ся уж десят років. Орґанізує єй Нацийональный Совіт Русинів, самосправный орґан Русинів в Сербіі. Тот рік на школу пришло 40 діти – школярі з русиньскых основных шкіл, де мают навчаня русиньского языка як рядного предмету (з Руского Керестура, Коцура і Дюрдьова), але і ученикы шкіл, де вчыт ся русиньскій язык з елементами народной культуры як додатковый предмет (з Нового Саду, Кулы, Вербасу і сримскых сел). Веце про Літню Школу Русиньского Языка в Попраді прочытате в дописі на нашым портали.