Сумар дня на 29. липця/юлия 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 29. липця/юлия 2025 р.

Што любиме, а чого не любиме в краєвиді Низкого Бескіду? Соспільный діалоґ в ґмінах Санкова і Устя Рускє

24. липця/юлия в Санковій прошла стріча присвячена будучности Низкого Бескіду. Бесіда ведена была в формі соспільного діалоґу, де жытелі, орґанізациі ци власти могли представити свою опіню, потребы і обавы. Стріча зачала ся од загального звіданя, што любиме, а чого не любиме в краєвиді ґміны Санкова і Низкым Бескіді. Участникы в своіх выповідях підкрисляли, як вынятковый єст Низкій Бескід, як єдна з остатніх дикых обшыри державы, але тіж звернули увагу на потребу розвитку, а охорона краєвиду не може утрудняти штоденного жытя. Стріча то першый етап проєкту «Спільный краєвид» реализуваного Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях. Проєкт закладат проведіня в ґорлицкым повіті, особливо в ґмінах Санкова і Устя Рускє, досліджыня потреб жытелів і того, як постерігают Низкій Бескід. Внескы з бесід будут основом при творіню анкєты, потрібной в дальшій части досліджыня. Аналоґічна стріча пройде днес, 29. липця/юлия о год. 17.30 в ґмінным осередку культуры в Устю Рускым. Особливо прошены сут жытелі ґміны Устя Рускє.

Новый проґрам охороны і моніторінґу медведів

Як сме інформували, ґміна Тисна отримала од Ґенеральной Дирекциі Охороны Середовиска згоду на одстріліня трьох медведів, што стрітило ся з загальныма протестами. Міністер Климату і Середовиска, Миколай Дорожала, запропонувал перенести звірятя в Татры, што было критикуване еколоґами. В звязку з ситуацийом, ґміна Тисна звернула ся о выцофаня згоды на одстріліня, а міністер середовиска запропонувал систем моніторуваня і скорого одстрашаня. В серпни/авґусті три проблемовы медведі отримают нашыйникы з высылачами. Віцеміністер додал, што рівночасно ведены быдут школіня: як моніторувати звірята. Додатково локальна поліция збільшыт чысло патролів, а на місци функцийонувала буде специяльна дижурна єдиниця. В перешколіню працівинків поможут експерты з Татряньского Нацийонального Парку. На яр, згідно з планом, зачне ся проґрам підтримуючый охорону медведиів. В рамках проєкту забезпечаны будут складовиска смітя, котры притігают звірята, та ведены будут едукацийны кампаніі.

Церков в Репеди буде ремонтувана, ґміна Команча написала внесок о дофінснуваня

Ґміна Команча вышла з ініцятивом спільного внеску о дофінансуваня реновациі церкви в Репеди. Коло 200-літня грекокатолицка церков то клясичный примір східньолемківской сакральной архітектуры. Актуальный технічный стан храму вымагат скорой інтервенциі. Найвекшым проблемом єст протікаючый дах, але реновациі вымагают тіж забытковы поліхроміі. Парохіяне не мают середків, жебы провести так великы роботы, зато ґміна Команча запропонувала спільный внесок о дофінансуваня з проґраму Понадлокальных Стратеґій. Проєкт обнимат реновацию церкви в Репеди, Смільнику, Радошыцях і Команчы, в тым роботы при дзвінници при православній церкви. За словами віцемаршалка Підкарпатского Воєвідтсва, підтримуваня реновациі церкви в Репеди вписує ся в стратеґію воєвідства в обшыри охороны культуровой спадковины.

Новый шляк на Лысулю

В Низкым Бескіді єст новый туристичный шляк, котрый веде на Лысулю, на верху котрой находит ся видокова вежа. Новый шляк, вызначеный Надлісництвом Ґорлиці, веде з Домініковиц і має коло 1,5 км долгости і 200 м перевысшыня. Ціліст мож перейти в близко 30 минут. Траса веде через буково-ялицьовый ліс, а по дорозі мож захоплювати ся краєвидом і тішыти ся хвильом тишы. На вершку находит ся 32-метрова вежа, з котрой видно панораму Ґорлиц, Біча ци Маґурского Нацийонального Парку. Додатковом атракцийом єст зъізджальня, котром мож зъіхати з вежы.