Тот рік в октобрі мине точно 35 років од основаня Общества приятелів Підкарпатьской Руси (Spolek přátel Podkarpatské Rusi), котре належыть ку членам-основателям Світового конґресу Русинів.
При основаню того общества стояв і Яромір Гожец, котрый пак десять років быв головов той орґанізації. Общество приятелів Підкарпатьской Руси собі свого першого председу припомяне 16-го октобра 2025-го року подійов під назвов Портрет поета: Яромір Гожец, котра буде проходити в пражскій кавярні – Kavárna Mezi Řádky.
Яромір Гожец, властным призвіском Галбгубер (рр. 1921 – 2009), быв родаком із підкарпатьского Хусту, де ся народив до родины лісника. Од 1932-го року жыв у Празі. До історії записав ся як чеськый поет, новинарь, публіціста, історік, літературознатель, выдаватель і общественный діятель, котрому навсе лишыла ся в сердці родна Підкарпатьска Русь.
По войні выштудовав чеськый язык і літературну науку на Універзіті Карловій в Празі. У 1945-ім році быв єдным із основателів денника Mladá fronta, в котрім быв аж до року 1950 шефредактором, а так само быв редактором выдавательства з єднаков назвов. Пак діяв в далшых редакціях і выдавательствах.
Од року 1965 діяв на Універзіті Карловій, а так само быв выменованый за шефредактора часопису Univerzita Karlova. У 1969-ім році, в рамках політічных „чіщінь“ по окупації 1968-го року, быв вышмареный із Комуністічной партії Чехословакії, вышмареный з універзіты, а так само з часопису. У 1970-ім році одышов до інвалідной пензії.
У 1977-ім році быв єдным із сіґнатарів ініціатівы Charta 77. У 1981-ім році быв пів рока арештованый за саботованя републікы і пошырьованя саміздатовой літературы. В році 1989 свою саміздатову едіцію Česká expedice змінив на пріватне выдавательство з єднаков назвов.
У 1946-ім році дебутовав зборником поезії, котру назвав по бывшім найвыходнішім пункті републікы – Ясіня (оріґ. Jasina). В далшых роках на Підкарпатьску Русь міг вертати лем в думках і споминах. Як написав у єднім стиху, „там дома на выходнім боці/зістало вшытко, што моє є“.
По револуції 1989-го року стояв у Празі при створіню Общества приятелів Підкарпатьской Руси, котрый надвязав на Клуб приятелів Підкарпатьской Руси, якый існовав у меджівойновім періоді в Братіславі. Гожец в рамках того общества основав едіцію, в котрій были выданы десяткы книжок. Сам написав много штудій, в котрых занимав ся обставинами приєднаня Підкарпатьской Руси до складу Чехословакії, і котры были выдаваны в спомянутій едіції.
Так само быв од року 1989 членом Масарикового демократічного руху, пізніше членом презідії, а членом Фундації на збудованя памятника Томаша Ґаріка Масарика в Празі. Яромір Гожец быв у 1991-ім році выменованый за декана Факулты соціалных наук Універзіты Карловой.