Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 7. серпня/авґуста 2025 р.
Уж заран загорит 45. Лемківска Ватра на Чужыні
Уж заран загорит 45. Лемківска Ватра на Чужыні, яку орґанізує Стоваришыня Лемків. Проґрам зачне ся о 19:00 год. Того дня на сцені запрезентуют ся Ластівочка з Пшемкова, Зоря з Устя Руского, Студенка з Калуша (Украіна), Серенча з Ґорлиц, Дуляровы Братя з Ґорлиц і Інтраде. В суботу проґрам ватры выстартує о 13.00 год. На сцені запрезентуют ся Кычерка з Ліґниці, Ластівчата з Пшемкова, польскій ансамбль Малы Ґожовякы, якій вказує і лемківскій фольклор, Студенка з Калуша, Тераборсук з Пряшова та Кычера з Ліґниці. В суботній вечер ансамбль Ластівочка запрезентує пєсу «Дружбівскій Вечер». Забаву заграют два лемківскы ансамблі – Троянда і Демай. В тым році, окрeм концертiв, варштатів i спільнотового святкуваня, орґанізаторы – Стоваришыня Лемків, зас зрыхтували Зону Дискусий i Выміны Поглядів, то є одкрыту простiр до бесід о лемкiвскій достоменности, істориі, культурі і традициях. Вступне на ватру мож придбати уж тепер онляйн через сайт Стоваришыня Лемків, або в касі в ден Ватры – лем за готівку. Заохочаме до участи!
Спомин на Яроміра Ґожец
Того рока в жолтни/октобрі мине рівно 35 років од основаня Общества Приятелів Підкарпатской Руси, котре належыт до членів-основателів Світового Конґресу Русинів. При його основаню стоял і Яромір Гожец, котрый пак десят років был головом той орґанізациі. Общество Приятелів Підкарпатской Руси собі свого першого председу припомяне 16. жолтня/октобра подійом під назвом Портрет поеты: Яромір Гожец, котра буде проходила в пражскій кавярни – Kavárna Mezi Řádky. Яромір Гожец, власным призвиском Галбгубер (рр. 1921-2009), был родаком з підкарпатского Хусту, де ся народил до родины лісника. Од 1932 р. жыл в Празі. До істориі записал ся як чешскій поета, новинар, публициста, історик, літературознавця, выдаваця і соспільный діяч.
Одпуст в Литмановій
В днях 2.-3. серпня/авґуста на горі Звір в Литмановій одбывал ся традицийный архієпархіяльный одпуст, котрым Грекокатолицка Церков на Словациі припомнула 35 років од початку обявлінь Пресвятой Богородиці. Головным пунктом проґраму была недільна архієрейска літургія, котру одправлял Высокопреосвященный Йона Максим, пряшівскій архієпископ і митрополита. Перед літургійом был прочытаный декрет, котрым Святійшый Престол уділил nihil obstat, якым вырішыл, же нич не перешкаджат в розвиваню культу Богородиці на горі Звір, і оцінил духовны плоды того місця. Кыр Йона в проповіди акцентувал, же тото місце перестало быти пустым, одколи зачали приходити поломникы, одколи там Богородиця дала о собі знати.
Лекторат з шлезского на Варшавскым Університеті
Од жолтня/октобра на Варшвскым Університеті стартує лекторат шлезского языка. Наука буде проходила в рамках Выділу Artes Liberales. Лекторат будут вести Варфоломій Ванот і Кацпер Германн. Окрем того, што сут носителями шлезского языка, так само діют в середовиску Шлезаків. Лекторат буде факультативный. Варшавскій Університет подає, што в науці може помочы знаєміст інчого славяньского языка та німецкого, хоц не єст то вымогом.