Мачанка од влады

Перед часом міністер фінанцій Словацькой републікы Ладислав Каменіцькый інформовав о третім паклику, котрый його резорт пририхтовав в рамках консолідації публічных фінанцій. В тім паклику, котрый бы мав подля міністра принести до бюджету 2,7 міліарды евр, раховало ся із зрушіньом робочого покоя почас трьох державных свят.

Міністер бісідовав, же тот крок має принести до бюджету 230 міліонів евр. Державны свята зістануть, но робочій покій бы ся зрушыв 17-го новембра, коли собі припоминаме найвызначнішу дію новодобой чехословацькой історії – Баршанову револуцію 1989-го року, а дочасно, на переходный період і 8-го мая, значіть на День перемогы над фашізмом, і 6-го януара.

Якраз послідня споминана дата принесла найвекшу політічну бурю. Найміцнішый опозічный політічный субєкт Progresívne Slovensko, конкретно його председа Михал Шімечка, такой зробив пост на соціалных медіях, же премєр Роберт Фіцо з міністром фінанцій ідуть взяти православным Русинам Рождественны свята.

Є то так дакус політічне скорочіня, але є то в рамках політічного змаганя акцептовательне. Бо так реално ішло „лем“ о Святый вечур, Рождественны свята – далшы дні праздників, докінця сам праздник Рождества, і теперь православны Русины святкують почас робочіх дніх, покля то не выйде на вікенд.

Далшы політічны субєкты, так опозічны як і коалічны уж пак зробили досконале скорочіня, кедь ся діскусії вели о „русиньскых Рождественных святах“. Притім реалность є така, же ціла Ґрекокатолицька церьков на Словакії уж давно іде за ґриґоріяньскым календарьом, Михалівско-кошыцька православна єпархія іде за новоюліаньскым календарьом, окрем пару вынятковых парохій, а Пряшівска православна єпархія має так само парохії, де ся іде і за новоюліаньскым календарьом, хоць векшыново іде за юліаньскым календарьом.

Но то теперь не є основне. Основне є дашто інше. 6-ый януар є велике свято про ґрекокатоликів і православных, якы ідуть за ґриґоріяньскым або новоюліаньскым календарьом, бо то праздник Богоявленія, котрый є в нашій візантійскій церьковній традіції єдным із 12-ох найвекшых праздників, і є докінця векшый як Рождество. А в тот день мають Богоявленіє або Трьох кралів і римокатолици, хоць тото свято у них не є аж таке велике як у высше споминаных, но не є то мале свято.

Покля політічным партіям досправды залежыть і на Русинах, пак є много проблем, котры потребуєме рішыти.

Наперек тому тото, што резоновало у політіків, а наслідно і в медіях, были Русины і їх Рождественны свята. Діскусія была остра, і нелем опозічны політічны партії, про котрых то, самособов, была добра принагода на крітіку коаліції, але і коалічны політічны партії пак почали бісідовати о тім, же тото не буде добра вольба, многы на камерах вызнавали ся із свойой любви до Русинів, і боронили їх право мати Рождество.

Владны партії, головно Smer-SD і Hlas-SD, по первістній, шыковній політічній атаці з боку опозіції, взяли до рук калкулаторы, і такой знали, же перестрілили. Выход Словакії є їх башта. Тот выход, де є найвеце ґрекокатоликів і православных, котры в тот день мають Святый вечур, або Богоявленіє, а многы і почас Богоявленія сімболічно якось припоминають собі в тот день і Рождество „по старому“.

Понад 218 тісяч ґрекокатоликів і понад 50 тісяч православных за переписом із 2021-го року, значіть майже 270 тісяч „Русинів по вірі“, кебы сьме мали хосновати скорочіня і мы, є доста велике чісло, з котрого можуть мати і шумне чісло голосів. А они їх і мають в нашых селах, значіть, чом бы ішли проти себе? Не хочеш собі погнівати людей, котры на тебе голосують.

Наконець пришло ку зміні пропонованого паклика, і намісто 6-го януара ся дочасно зрушыть день робочого покоя 15-го септембра, коли є державне і церьковне римокатолицьке свято Семистрастной Богородіці – Покровителькы Словакії. Тото бы собі заслужыло окремый коментарь, але лишиме то.

Зістанеме при скорочіню, котре резоновало, же іде о Русинів і русиньскы Рождественны свята. Русины зарезоновали, лемже не можеме быти лем чісла голосів, над котрыма ся теперь стопроцентно задумали.

Покля політічным партіям досправды залежыть і на Русинах, пак є много проблем, котры потребуєме рішыти. Од школства, через продовжуючу українізацію, і посередництвом державных інштітуцій, аж по економічно-соціалны вопросы в нашых реґіонах, котры ся вдяка тому выселюють і вымерають. Покля дакому реално залежыть на нас, на нашій будучности, пак най зачне діскустовати з нами о нашых проблемах, і най то почне рішыти.

То, же 6-ый януар лишыв ся дньом робочого покоя, є така мала „русиньска перемога“. Лемже то, же собі будеме годны зъїсти на Святый вечур мачанку, припадно посвятити хыжы на Богоявленіє почас дня робочого покоя, є барз мало.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.