Сумар дня на 1. жолтня/октобра 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 1. жолтня/октобра 2025 р.

Експерты з Рады Европы бесідували з проф. Дуць-Файфер, Юрийом Стариньскым і Наталийом Малецком-Новак

Вчера в Ополи прошла стріча Порадного Комітету Рады Европы дс. Рамовой Конвенциі о Охороні Нацийональных Меншын з лемківском мешныном. Была то візита о характері інспекциі і контролі в справі выданя пятой опініі до рапорту Польщы з реализациі польском державом Рамовой Конвенциі о Охороні Нацийональных Меншын. Представникы лемківской меншыны мали за задачу вказати на основны проблемы, з якыма стрічают ся Лемкы, або представити конкретны рекомендациі, на якы Порадный Комітет винен зареаґувати і в своій опініі звернути ся до польскых власти. Лемківску спільноту репрезентували проф. Олена Дуць-Файфер, Юрий Стариньскій та Наталия Малецка-Новак. Серед найважнійшых справ репрезентаны на стрічы вымінили брак розріжніня лемківской і украіньской меншын і ноторичне трактуваня тзв. Лемків-Украінців за членів лемківской меншыны, полонізацию лемківского культурного простору, брак можности лемківскых упамятнінь (такы діяня уважаны сут за антипольскы). Звернули так само увагу на насиляючы ся ксенофобічны поставы, якы выходят од політичных партий, на проблемы з меншыновым шкільництвом ци брак зінституцийонализуваного функцийонуваня жытя меншын. Пак члены Порадного Комітету дали пару звідань, жебы допрецизувати част проблемів. Подля слів Комітету, опінія буде опубликувана в будучым році.

Выріжніня для Кычеры

Великій успіх для стоваришыня Лемківскій Ансамбль Пісні і Танця «Кычера» – Федарация Медженародных Фестівалів Танця узнала 27. едицию Медженародного Фольклористичного Фествіалю «Світ під Кычером» за найліпшый фествіаль танця на світі за 2024 рік. Доцінена едиция фестівалю прошла на зламі червця і липця минулого тока, участниками были ансамблі з Болгариі, Іспаніі, Індіі, Казахстану, Мексику, Сенеґалю, Сербіі ци Словациі. Федарация Медженародных Фестівалів Танця, котра выріжнила Кычеру, то орґанізация, яка зосереджат 84 державы і занимат ся спілпрацом і розвиваньом танцювальных фестівалів по цілым світі. Єдным з векшых успіхів Федерациі єст тото, же створили інфраструктуру, котра лучыт фестівалі танця на цілым світі. То тіж нон-профітова орґанізация, котрой цілю єст промувати взаімный розвиток танцювальных фестівалів ріжных народів.

В Устю Рускым мож ся зголосити до проґраму будовы придомовых очыщален воды. Час лем до 3. жолтня/октобра

Війт Ґміны Устя Рускє інформує, же зачал ся набір охочых до проєкту, котрый тыкат будовы придомовых очыщален воды на приватных ділянках (поза обшыром аґломерациі). Оферту ґміны можут схоснувати властителі хыж, котры не мают можности підлучыти ся до істнуючых водопроводных системів. Каждый внесок буде індивідуально розсмотрюваный. Дофінасуваня будуваной очыщальні зо страны ґміны выносит 75% кваліфікуваных коштів, што означат, же внескодавця мусит внести 25% коштів – докладна квота буде рішена по розвязаню конкурсу оферт. Деклярацию участи в проєкті будуваня придомовых очыщален мож зложыти лем до найблизшой пятниці 3. жолтня/октобра в Уряді Ґміны Устя Рускє.

Стріча дипльоматів в Ужгороді

В минулу пятницю в Ужгороді одбыла ся стріча дипломатів Украіны, Румуніі, Мадяр і Словациі. Стріча односила ся до черезграничной спілпрацы, головні в рамках реализуваных проєктів з проґрамів Interreg NEXT. Участниками стрічы были: голова Закарпатской Областной Воєньской Адміністрациі Мирослав Білецкій, ґенеральный консуль Словацкой Республикы в Ужгороді Ріхард Сасаі, консуль Румуніі в Солотвині Ґрациян-Фльорін Пірву, і ґенеральный консуль Мадяр в Ужгороді Йожеф Бачкаі. Украіньскій самоурядник Білецкій на стрічы запрезентувал і туристичну роверову стежку по убочах Карпат, котра, кєд получат силы, може мати долгіст понад 800 км і стати ся популярном туристичном атракцийом. Бесідувано тіж о ріжных дальшых спільных черезграничных проєктах, як конференциях, форумах, новых інвестициях ци перспективах на дальшы ініциятивы.