Сумар дня на 12. листопада/новембра 2025 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 12. листопада/новембра 2025 р.

Православна церков одсвяткувала Праздник Незалежности Польщы

Вчера в цілій Польщы проходили празднуваня звязаны з державным святом – Дньом Незалежности Польщы. Його Блаженство Сава, православный митрополита варшавскій і цілой Польщы, не зміг взяти участи в державных церемоніях з увагы на злый стан здоровля. Єрарху репрезентувал Його Высокопреосвященство архієпископ Юрий вєдно з духовенством Варшавы. Його Высокопреосвященьство в дополудньовых годинах одвиділ цмонтрів на варшавскій Воли та місця, котры упамятняют тых, што бороли ся о свобідну Польщу. Были то місця, што ся находят при улицях свв. Кірила і Методия, Ягайлоньскій і при Алиі Солідарности. Духовенство лишыло гын світила і вознесло молитвы за тых, котры оддали жытя за вітчызну. Того дня голова Православной Церкви в Польщы молитовно попросил Всемогучого Бога о благословліня для Польской Республикы. В катедральным соборі і вшыткых варшавскых церквах молили ся в інтенциі Польщы.

Споминали Юрия Жатковича

6. листопада/новембра в Русиньскым Народным Домі в Сваляві одбыла ся стріча членів Общества Підкарпатскых Русивнів. Засіданя вюл ведучый общества – Михаіл Сарканич. Першым пунктом стічы было честуваня памяти вызначного русиньского вченого, етноґрафа, історика і грекокатолицкого священника Юрия Кальмана Жатковича, котрого 170. річниця народжыня прошла недавно. Другом темом засіданя были бесіда і голосуваня о тым, жебы звернути ся до уряду міста Свалява односно выголошыня старого ратуша за памятку архітектуры містного значыня. Голосували тіж за тым, жебы додати до зверніня і підписы дальшых меншыновых орґанізаций Свалявщыны. На кінци засіданя присутны поздоровили голову Ревізийной Комісиі Общества Підкарпатскых Русивнів Василя Шетелю, котрый святкувал ювілей – 70. років жытя.

«Шедевры Русиньского Уменя» в Будапешті

Припоминаме, што в найблізшу суботу 15. листопада/новембра в Будапешті одбуде ся дорічна подія – «Шедевры Русиньского Уменя». В проґрамі свята єст м.ін. презентация Ораториі «Посланці Христа» о грекокатолицкых священниках Теодорі Ромжы і Петрі Оросі. Автором тексту єст Томаш Бубнов. Серед выконавців – Мужскій Хор Святого Єфрема ци Його Высокопреосвященство Фюлен Кочіш, грекокатолицкій митрополита гайдудорожскій, котрый даст голос Теодора Ромжы. Голос Петра Ороса представлял буде о. Ґабор Орос. По ораториі выголошены будут принагідны перемовы: митрополиты Фюлена Кочіша, Мікловша Шолтеса – державного секретаря Державного Секретарияту Канцеляриі Премєра та Віктора Крамаренка, як предсідателя Вседержавного Русиньского Самосправуваня, орґанізатора свята. Покровителями подіі сут Мікловш Шолтес – державный секретар ДСКП і Віра Ґіріц – представничка Русинів в Парляменті Мадяр.

О Русинах з Бачваньской Руси в Рускій Бурсі в Ґорлицях

А о тыжден, в наступну суботу – 22. листопада/новембра в Рускій Бурсі в Ґорлицях др габ. Томаш Квока выголосит прелекцию о Бачваньскых Русинах. Др габ. Томаш Квока єст абсольвентом сербской філолоґіі Ягайлоньского Університету, ступін габілітуваного доктора здобыл в обшыри гуманістичных наук в дисципліні языкознавство. Єст автором моноґрафіі «Войводина і єй Русины. О языку, культурі і істориі войводиньскых Русинів», котра є обшырным і ретельным компендиюм о бачваньскых Русинах. Науково занимат ся історийом і специфіком Войводины, языками меншын той обшыри та языковом політиком в Сербіі. Окрем того – історичном ґраматиком і історийом сербского языка, сучасным станом сербского языка та пост-сербско-хорватскых языків, народном і сучасном культуром Сербіі, як тіж популярном культуром в Сербіі. Серед його заінтересувань сут і русиньскы языкы в Середній Европі ци лемківска/русиньска культура в Польщы і Войводині. Занимат ся редакцийом книжок з обшыри лемківской культуры печатаных выдавництвом Жызновскій. Доповід зачне ся о 17.00 год. і буде выголошена в польскым языку.

Фот. Leszek Jańczuk, CC BY-SA 4.0