В Ужгороді вручіли Pro Arte Ruthenorum Михаілови Беленьови

Як інформовав голова Русиньского културолоґічного клубу Юрій Шиповіч, в пятніцю 4-го децембра 2025-го року в Ужгороді, в Памятнім домі – музею народного маляря Україны Федора Манайла, одбыло ся святочне вручіня Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2025 тогорічному лавреатови – Михаілови Беленьови.

Основателями премії за русиньске уменя є Світовый конґрес Русинів і Русиньске націоналне самосправованя міста Вац в Мадярьску.

Премія была основаня почас засіданя XV. Світового конґресу Русинів, котрый у 2019-ім році проходив у Любовняньскых купелях. Тогорічный лавреат быв выголошеный почас засіданя XVIIІ. Світового конґресу Русинів у Бухаресті в місяці юн.

Премію передала дівка Івана Манайла

Передала лавреатови премію Вікторія Манайло-Приходько, дівка великого майстра Івана Манайла, по котрім є тота нагорода названа.

У своїм приговорі припомянула, же Михаіл Белень є звязаный із музейом їй діда – єдного iз коріфеїв Підкарпатьской малярьской школы – Федора Манайла, бо є автором таблы Федорови Манайлови на стіні музея, а так само зробив дві медайлы із портретом майстра.

„Він натілько плодный скулптор, же про розвиток нашой културы не зробив веце нихто,“ зазвучало почас вручаня премії.

Жыва сила русиньской културы

Своє поздоровліня загнав і Андрій Манайло, далшый малярь із славного русиньского роду, єден із основателів той премії.

„Днесь мы святкуєме нелем вручаня нагороды – мы честуєме жыву силу русиньской културы,“ написав на початку свого поздоровліня Андрій Манайло.

„Днесь із особливов честьов называме лавератом 2025-го року Михаіла Беленя, русиньского скулптора, творчость котрого стала камяннов кроніков духовной історії Підкарпатя і русиньского народа. Його творы – то память, матеріалізована у формі, то честованя традіцій, віра і любов ку родній землі,“ написав основатель премії.

Підкреслив, же памятникы, котры зробив Белень, Александрови Духновічови і іншым діятелям русиньского возроджіня, духовным пастырям і простым людям Підкарпатя, стали опорныма знаками русиньской історічной самосвідомости.

„Ваш труд – то частка судьбы нашого народа. Вашы скулптуры – нашы камянны молитвы,“ пише ся в поздоровліню.

Михаіл Белень

Михаіл Белень (19-го мая 1951 р., Лісковець, Підкарпатя), то єден із найвызначнішых нашых сучасных художників. Заслуженый художник Україны, лавреат Націоналной премії імени Островского, лавреат Областной премії імени Вакарова, член  Націоналного общества художників Україны, Націоналного общества журналістів і Націоналного общества дізайнерів.

Белень найвеце розкрыв свій талент у скулптурі, в монументалных творах. Кедь маєме спомянути холем дашто із його богатой творчости, пак треба повісти, же зробив майже три десяткы памятників, меджі котрыма є і памятник Духновіча в Ужгороді ці памятник Шандора Петефі в мукачовскім замку Паланок.

Белень є автором майже 500 медайл, із котрых векшына є присвячена вызначным діятелям історії, наукы і світовой културы. Так само розробив понад 80 памятных таблиць, наприклад і особностям підкарпатьского краю як єпіскопам Андрійови Бачіньскому і Теодорови Ромжови, но і Йосифови Бокшайови, Адалбертови Ерделійови ці Федорови Манайлови.

Михаіл Белень є і ґрафік, першый на Підкарпатю проілустровав жывотну путь Александра Духновіча у ґрафіці. Його роботы суть на Україні, в Росії, Італії, Франції ці на Словакії.