Сумар дня на 2. марця 2026 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 2. марця 2026 р.

Лемківскы языковы нарядя lemko.tools

Лемківскій язык входит в світ модерных технолоґій – Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях одкрыло плятформу lemko.tools. Творці вірят, же лемківскы языковы нарядя lemko.tools злегшат працу з лемківскым языком, поможут го популяризувати і одкрыют новы можливости його творчого выкорыстаня. То ефект парунадцетьох років працы шырокого ансамблю, але і доробок вельох поколінь: писменників, артистів, журналистів, тлумачів і вшыткых хоснувателів языка. Получыня той дідовизны з модерныма технолоґіями, в тым машыновым вчыньом, позволило створити заавансувану плятформу оферуючу нарядя до вчыня, тлумачыня, транскрипциі, синтезы бесіды і креативной експлорациі лемківского языка. Основаня lemko.tools не было бы можливе без «Контекстуального словника лемківского языка» під редакцийом проф. Олены Дуць-Файфер та базы награнь і одповідаючых ім текстів радия лем.фм. За альґоритмы і машынове вчыня систему одповідат проф. Павел Малецкій. Заохочаме до хоснуваня!

Вказал ся XXI номер «Річника Руской Бурсы»

В посліднім часі вказал ся XXI номер «Річника Руской Бурсы», специялистичного наукового періодика печатаного Стоваришыньом «Руска Бурса» в Ґорлицях та науковым выдавництвом з Кракова – Академіцком Книгарньом. Найновшый номер громадит бадачів з Европы і Америкы, котрых тексты піднимают рефлексию над достоменністю русиньской спільноты, што записана в літературных текстах. Центральным пунктом номеру єст дебата над станом і напрямами розвитку русиньского літературознавства. Дрібниці чытайте на нашым портали. Публикация в цілости доступна єст в одкрытым доступі на сайті часопису, а друкувану версию мож купити в нашым склепі.

Проф. Віхеркєвич выбраный до ролі ведучого Проґрамовой Рады Інституту Языковой Ріжнорідности

В минулым тыжни одбыло ся засіданя Проґрамовой Рады Інституту Языковой Ріжнорідности Польской Республикы. Омовленый был на ним м.ін. выголошеный Міністерством Культуры і Нацийональной Спадковины конкурс на директора інституту. На стрічы Проґрамова Рада зас повірила векшыном голосів функцию єй ведучого проф. Томашови Віхеркєвичови. Выбрана до ролі заступці была зас проф. Аделя Кожычковска. Етап складаня документів до конкурсу на становиско директора Інституту минят 23. марця тр.

Польско-словацка спілпраца в рамках проґраму Interreg

Польско-словацкы партнеры Пряшівского Самосправного Краю підписали контракты ґу малым проєктам в проґрамі Interreg. Як інформувало Одділіня комунікациі ПСК, в пляні, окрем інчого, сут фольклорны подіі, фестівалі, освітні активности, котры получат жытелів словацко-польской границі. На словацкым боці середкы отримают м.ін. Стара Любовня, Снина, Бехерів, обчаньскє здружня Русинія, Піддукляньскый освітній центр в Свиднику, Выгорлятска звіздарня в Гуменным ци град в Старій Любовни. В рамках схваленых проєктів рыхтує ся і польско-словацкій фестіваль. Веце на тоту тему прочытате на нашым портали.

Першы загальнопольскы кількістны баданя сектора культуры

Міністерство Культуры і Нацийональной Спадковины Польской Республикы просит позаурядовы орґанізациі до участи в першым загальнопольскым кількістным баданю сектора культуры. Подля міністерства то реальна шанса, жебы вказати вызваня і потребы орґанізаций, влинути на будучы проґрамы спертя і спілтворити культурну політикы сперту на даных. Анкєта єст анонімова і занимат ок. 30-40 минут. Мож єй выполнити до 16. марця тр. Міністерство просит до участи вшыткы орґанізациі діючы в культурі, незалежно од велькости ци сферы діянь. Дрібниці і мотузок до анкєты мож найти на інтернетовым і фейсбуковым сайтах Міністерства.