Премєров пєсы піф назвов Бідов о землю!, котра є напланована на пятніцю 27-го марца 2026-го року, єдиный професіоналный русиньскый театер у світі – Театер Александра Духновіча (ТАД) в Пряшові вертать ся ку першій премєрі той театралной сцены.
Тота одбыла ся 2-го марца 1946-го року, кедь попередник ТАД – Україньскый націоналный театер (УНТ), основаный у 1945-ім році, одпрепємровав першу пєсу під назвов Ой, не ходи, Грицю, тай на вечорниці.
Розділів меджі першов премєров перед 80-ма роками і тов юбілейнов є веце. Наприклад і в тім, же теперь ся буде грати по русиньскы.
Як за ТАД інформовав Йозеф Юрчішін, о творчіх амбіціях реалізачного колектіву бісідовало ся на пресконференції у віторок 24-го марца. Святкованя в пятніцю театер почне уж дополідне.
Класіка в модерній одежді
Пєсу Бідов о землю! Режірує молодый гостюючій режісер Крістіан Козменко, іде о його другу співпрацу із Театром Александра Духновіча. Обще першу співпрацу із „камянным театром“, якым є ТАД, мав якраз в нім, кедь режіровав недавно премєровану пєсу Продавач доджу.
„В припаді найновішого представліня єм прияв пропозіцію директора ТАД Маріяна Марка з тым, же маю україньску театралну класіку облечі до модерной одежды. Быв єм згодный з тым іщі скоріше, як єм собі текст прочітав,“ повів режісер на пресконференції.
Інсценація обсягово збудована є на мотівах із жывота пололеґендарной україньской співачкы і поеткы Марусі Чурай, не є в інтерпретації реалізачного колектіву жаднов штучнов поклонов представліню, котре выникло 80 років тому. Козменко повів, же чісло вісем в повязаню з тым спринимать як безконечну історію. „Мы єй розповідаме як кебы із опачного кінця як то зробили нашы попередници,“ повів.
Пєсу актуалізовали на днешніх молодых
Нова пєса операть ся о текст класіка україньской драмы Михайла Старицького, якый го написав і 1890-ім році. В оріґіналнім тексті веце раз хоснує ся выслов „бідов о землю“, што ся наконець дістало до назвы новой інсценації.
В Козменковій інтерпретації хоць носиме своє нещастя, біду в собі, але часто то не шмариме о землю, але на другого чоловіка. Пєса была актуалізована до сучасности, до жывота днешніх молодых людей.
До чудной позіції дістала ся умелецька шефка драматічного колектіву ТАД Людмила Лукачікова, кедьже режісером є їй сын, і она грає роль матери головной женьской геройкы. „То, же сын то рядить, барз пережывам“ признала.
При наштудованю вырішыли оріґіналну пєсу в пятьох діях скоротити майже на половину. Марусю грає Міріама Федоркова, далше ся на сцені представлять у своїх ролях Володимір Рогач, Євґеній Либезнюк, Зденка Кваскова, Даніела Либезнюк, Владиміра Штефанікова, Зузана Ковалчікова, Адам Осиф Терек і Мартін Оравець.
О переклад на русиньскый язык постарала ся Анна Кузмякова, музику до представліня робила Тімеа Рошкова.
Одкрыють і памятну таблу Александрови Духновічови
Директор ТАД Маріян Марко премєру характерізовав як „черешнічку на торті“, кедьже 27-го марца, коли ся святкує і Світовый день театру, є приготовленых веце далшых актівностей при нагоді 80-ой річніці театру.
Дополідне підуть оддати честь основательови театру Іванови Грицьови-Дудови ку його гробу на цінтері в Сабінові. Рихтує ся і одкрытя памятной таблы Александрови Духновічови на будові ТАД. По вечорній премєрі суть запрошены гості на святочну гостину.
Святкованя 80-ой річніці театру буде проходити під покровительством председы Пряшівского самосправного краю Мілана Маєрьского. Якраз край є зряджовательом ТАД од 2002-го року.







