Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 30. марця 2026 р.
Загальне зобраня членів Стоваришыня «Руска Бурса» та стріча членів редакциі радия і порталю ЛЕМ.фм
В суботу, 28. марця в просторах ґорлицкой Руской Бурсы одбыло ся загальне зобраня членів Стоваришыня «Руска Бурса» в Ґорлицях. На стрічы была підсумувана діяльніст общества за минулый рік, выбраны власти на дальшу каденцию і накрислены пляны на будуче. Присутным бурсакам были представлены справописы (мериторичный, фінансовый і од Ревізийной Комісиі), а пак члены стоваришыня дали абсолюторию одходячому зарядови. Через голосуваня, присутны за ведучу заряду Руской Бурсы на дальшу річну каденцию зас выбрали Наталию Малецку-Новак. На засіданю были порушены тіж актуальны справы і омовлены ведены проєкты, але і тото, што орґанізация плянує реализувати в 2026 р. Дрібниці о зобраню прочытате в дописі на нашым портали. По загальным зобраню прошла тіж в Рускій Бурсі стріча членів редакциі радия і порталю ЛЕМ.фм.
Дяконьскы свячыня і вручыня пасхальной нагороды в Православній Катедрі в Ґорлицях
В Суботу Акафисту, 28. марця в православній катедральній церкви Святой Тройці в Ґорлицях одбыли ся реколекциі ґорлицкого і креницкого деканатів. Підчас Літургіі, згідно з рішыньом Святого Собору Єпископів Польской Автокефальной Православной Церкви, архієпископ Паісий нагородил о. Ярослава Ґрича, настоятеля парохій в Ґладышові і Ждыни, правом ношына креста з прикрасами. Підчас той самой Літургіі одбыли ся діаконьскы свячыня Укача Копчы. Ґратулюєме!
Петиция в справі комунікацийного выключыня м.ін. Західньой Лемковины
Як інформувал бургомайстер Пивничной Томах Михаловскій, тырват збераня підписів під петицийом в справі утриманя автобусового получыня фірмы RAFATEX на трасі Пивнична – Мушына – Крениця. Курс має ходити іщы лем до кінця квітня/апріля. Петиция єст направлена на Старосту Новосандецкого Повіту Тадеуша Зарембу з просьбом підняти діяня для утриманя того важного для жытелів реґіону получыня.
Покликаный был Центр Досліджынь Шлезского Языка і Реґіональной Антрополоґіі
В минулым тыжни Сенат Шлезского Університету в Катовицях покликал Центр Досліджынь Шлезского Языка і Реґіональной Антрополоґіі. Його цілю єст ведіня досліджынь над языком, культуром і дідовизном Выжнього Шлеска. Тым самым, мимо президентского вета, академіцкє середовиско выразило свою підпору для діянь для вызнаня шлезского як языка.
Кінчат ся записы до проґраму Carpatho-Ruthenorum 2026
Лем до найблизшой середы 1. квітня/апріля мож іщы аплікувати до 14. едициі Медженародной Літньой Школы Русиньского Языка і Культуры Studium Carpatho-Ruthenorum 2026. В тым році літня школа буде проходила в днях од 7. do 27. червця/юнія. Studium Carpatho-Ruthenorum то шторічный едукацийный проґрам орґанізуваный Інститутом Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету, заміряный на вчыня русиньского языка, істориі, літературы, культуры і етноґрафіі карпатскых Русинів. Лекциі ведены сут в русиньскым і анґлицкым языках і берут в них участ ученикы з ріжных держав. Інститут Русиньского Языка і Культуры Пряшівского Університету реализує проґрам од 2009 рока. Є то єдина того типу школа на світі. Участ в ній мож взяти без огляду на вік, походжыня ци дотеперішню освіту. Проґрам обнимат парудесят клясичных лекцийных годин, але тіж цілый шор додатковых атракций, як презентациі фольклору, прогулькы, театральны і фільмовы вечеры, варштаты і інтеґрацийны стрічы. Ціна курсу обнимат 3-тыжньову школу, закватеруваня і ідло та вшыткы білеты вступу і інчы оплаты.







