Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 15. квітня 2026 р.
Віктор Крамаренко буде репрезентантом Русинів в мадярскым парляменті
В неділю 12. квітня/апріля на Мадярах одбыли ся парляментарны выборы. По 16 роках скінчыла ся влада Віктора Орбана, а двітретинову, конституцийну векшыну здобыла партия Тіса на челі з Петром Мадяром. Выборы тыкали тіж выбераня представників нацийональных меншын. Своіх кандидатів выставило 12 з 13 офіцийні узнаных меншын на Мадярах. Єднак ани єдна меншына не здобыла рядного депутата з правом голосуваня, жебы тото было можливе, конечне было здобыти 20 тис. важных голосів. В найблизшій каденциі вшыткы меншыны будут мати лем своіх говорців – послів з правом выступуваня, але без права голосуваня в пленарных засіданях. І русиньска меншына на Мадярах выбрала свого парляментарного представника. Остал ним голова Вседержавного Русиньского Самосправуваня Віктор Крамаренко, котрый заступит на тым місци Віру Ґіріц (по трьох каденциях уж веце не кандидувала). Віктор Крамаренко походит з Берегова на Підкарпатю в Украіні і од років жыє на Мадярах.
Презентация Музею Східнього Фронту в Ґорлицях
О два тыжні в Ґорлицкым Центрі Культуры одбуде ся конференция посвячена спадковині І світовой войны і плянам створіня Музею Східнього Фронту. Подію, котрой наголовок то: «Од поля битвы до музею: Ґорлиці на мапі европейской спадковины Великой Войны», заплянувано на 10.00 год. Конференцию одкрыє презентация проєкту «Ґорлиці в сіти медженародной спілпрацы в обшыри спадковины І світовой войны». Інавґурацийный выклад выголосит проф. Петро Шлянта, якій омовит значыня ґорлицкой битвы з 1915 рока в істориі Европы і єй ролю в контексті плянуваного музею. В дальшій части стрічы запрезентуют концепцию Музею Східнього Фронту І світовой войны зрыхтувану членами Соспільной Рады Музею. В проґрамі є тіж презентация архітектонной візиі будучой пляцівкы і підписаня деклярациі спілпрацы для єй основаня.
«Мурувана церковна архітектура в Низкым Бескіді, Бєщадах і на Погірю»
Днес о 17.00 год. в авли Державной Академіі Стосуваных Наук в Коросні одбуде ся выклад Даміяна Новака пн. «Мурувана церковна архітектура в Низкым Бескіді, Бєщадах і на Погірю». Прелеґент єст узнаным специялистом церковной архітектуры, культурознавцьом, істориком-реґіоналистом і адюнктом Музею Бічской Землі в Бічы. Орґанізаторами выкладу сут Державна Академія Стосуваных Наук в Коросні та коросняньскє одділіня Польского Туристично-Краєзнавчого Товариства. Подія єст дармова.
Іщы до 19. квітня/апріля тр. мож зголосити свою участ як слухач в конференциі пн. «Польскы мовы. Язык а достоменніст», в котрій єдном з выступуючых буде Дария Кузяк.
Дария Кузяк о языку і достоменности в Нацийональным Інституті Культуры і Спадковины Села
Нацийональный Інститут Культуры і Спадковины Села просит на стрічу, жебы побесідувати о тым, ци дві функциі языка – уможливляти комунікацию і будувати достоменніст, можут іти в парі, ци вштыкы Полякы так само бесідуют, а кєд ніт, то ци повинны, та ци лем діалекты вымагают охороны ци може тіж і польскій язык? На тоты звіданя будут одповідати дослідникы, реґіоналисты і популяризаторы фольку і фольклору. Серед прелеґентів будут представникы шлезской, кашебской, вілямівской ци лемківской соспільности. Конференция одбуде ся 23. квітня/апріля во Варшаві. Мотузок до реґістрациі участи в стрічы найдете на сайті орґанізатора – Нацийонального Інституту Культуры і Спадковины Села.







