lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Брак результатів
Вшыткы результаты

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Брак результатів
Вшыткы результаты

60 уродины о. Димитрия Сидора

Богдан Ґамбаль Богдан Ґамбаль
29. 3. 2015
» Вісти

О. Димитрий Сидор – священник, писменник, громадскій русиньскій діяч, вродил ся 29. марця 1955 рока в родині православного священника в селі Лецовиця недалеко Мукачева на Підкарпатскій Руси. Скінчыл одділіня фізыкы на Ужгородскым Університеті і Московску Духовну Академію. През 8 років был парохом православного храму в Перечыні. Од 1990 р. єст парохом катедралного собору в Ужгороді. Был інспіратором, архітектом і ведучым поставліня нового катедрального православного Собору Христа Спасителя в Ужгороді, коли попередній храм на початку 90. років ХХ ст. привернений был русиньскій ґрекокатилицкій мукачівскій єпархіі.

Ужгородскій собор днес то не лем храм, але і цілий архітектурний і культурний центр. Отец Сидор был єдным з головных орґанізаторів Общества св. Кірила і Методия, дале был ініциятором основаня Координацийного Центра Русиньскых Орґанізацій „Сойм“ в 1999 році. Был актывным делеґатом на 4. Світовым Конґресі Русинів в Будапешті, а о два рокы орґанізатором 5. конґресу в Ужгороді. О. Сидор єст журналистом, публицистом, композитором і писменником. Выдає часопис „Християньска родина“ і ґазету “Підкарпатска Русь”. Окрем того, актывно брал участ при роботах над кодифікуваньом підкарпатского стандарду русиньского літературного языка, написал русиньско-украіньско-росийскій словник, перекладал Євангелию на русиньскый язык. Протоєрей Димитрий Сидор выдал тіж Ґрамматику русиньского языка для Русинів Україны, центральной Европы і Америкы. В  ній поміщена єст істория походжыня і розвитку русиньского языка.

Днешній ювілят єст єдным з найбільше знаных русиньскых діячів на Підкарпатскій Руси. Од 2004 р. был ведучым асоцияциі орґанізаций під назвом – Сойм Підкарпатскых Русинів. През долгы рокы старал ся на благо Русинів. Домагал ся в своіх выступлінях, жебы Украіна – согласно своій конституциі – вызнала русиньску нацийональніст і забезпечыла Русинам повязаны з тым культурны, языковы і політычны права. За свою соспільну діяльніст был шыкануваний, застрашаний, а в 2008 р., в політычным процесі засуджений през украиньскій суд за прорусиньску діяльніст.

О. Димитрій Сидор зазначат: “Процес юридычно-нацийональных самоідентифікаций для Словенців, Словаків, Хорватів і для Русинів почал ся од Весны Народів в 1848 р. і зевершыл ся 1918 роком, коли Сен Жерменьска мирна конференция юридычно потвердила конкретны назвы малых народів Европы: Словенці, Словакы, Хорваты, Чорногорці, Сербы, Чехы, Украінці, Болгары, Росияне, Білорусы і Русины. І так свідчат документы, з названых малых народів, лем єден нарід, котрий жыл і жыє дотепер на полудньовых склонах Карпат, іменує ся в тым юридычным документі конкретно – Русинами!”.

Од Лемків і першого лемківского радийя ЛЕМ.фм приймийте, отче Димитрию, желаня – На многая і блaгая літа!

Димитрий Сидор

ShareTweet

Повязаны дописы

Кральова была одкликана із функції директоркы. Без поясніня причіны

24. 10. 2025

Русины стрітили ся із представителями Рады Европы

22. 10. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

Брак результатів
Вшыткы результаты
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче