Перед 190 роками народив ся Юлій Фірцак – єпіскоп, общественный і політічный діятель

Пару днів тому припомянули сьме собі округлу річніцю народжіня вызначного русиньского церьковного діятеля. Быв єпіскопом Мукачовской ґрекокатолицькой єпархії, но його діятельность не была лем на церьковній ниві.

Юлій Фірцак записав ся до історії Русинів такой веце своїма актівностями.

Священик, педаґоґ і політік

Народив ся Юлій Фірцак 22-го авґуста 1836-го року в селі Худльово на Підкарпатю. Абсолвовав Ужгородьску духовну семінарію. Теолоґію штудовав далше на централній богословскій семінарії у Відню, і на Інштітуті святого Авґустіна.

В році 1861 быв рукоположеный на ґрекокатолицького священика. Такой по тім го мукачовскый єпіскоп Василь Поповіч призначів професором доґматікы, і так аж до 1876-го року быв професором Ужгородьской духовной семінарії, пак до 1887-го року там быв ректором.

В році 1887-ім році Юлій Фірцак вступив на путь політічного діятеля. Став депутатом угорьского парламенту, і на тій посаді быв до року 1890. Вдяка тому, же ся высоко освідчів, і мав знаня многых европскых языків, мав шырокы звязкы в мадярьскых владных кругах, што пізніше і схосновав.

Бідный стан єпархії і Верьховиньска акція

В році 1891 быв призначеный за єпіскопа мукачовского. По тім, як ся хопив свойой функції, зробив традічны візітації окремых парохій, і пришов на то, же має алармуючу сітуацію в своїй єпархії.

В підкарпатьскых комітатах якраз проходила найвекша волна еміґрації до Споєных штатів Америкы і до Канады. Десяткы тісяч селянів леґално і нелеґално одходили до Гамбурґу або Рієкы, а одтыль довєдна на туніх накладных шыфах в нелюдьскых обставинах за море. Заказы угорьскых урядів, ани посилнены патролі на гранічных переходах, не доказали заборонити масовій еміґрації. Почас остатньой декады 19-го столітя еміґровало із комітатів Мараморош, Береґ, Унґ, Земплін і Шаріш понад 100 тісяч жытелів, найвеце Русинів, вєдно із нима і Мадяры а Словаци.

Якраз тото знепокоїло єпіскопа Фірцака. Із парохій природно одходили тоты найспособнішы, часто зістала із населіня села лем третина. І так єпіскоп вырішыв схосновати інтерес властей о Підкарпатя перед выборами до парламенту, і звернути їх увагу на барз злу соціалну сітуацію і їй неблагы дослідкы.

В році 1896 передав угорьскій владі меморандум о катастрофічній господарьскій сітуації на підкарпатьскім селі, окремо на Верьховині, о масовій еміґрації і дослідках того вшыткого. Угорьска влада признала меморандум як важный документ, і зробила із єпіскопом Фірцаком тайный договор.

На основі того влада приобіцяла звекшыти фінанчну поміч Ґрекокатолицькій церькви, забезпечіти зволіня ґрекокатолицькых духовных до парламенту, забезпечіти ефектівну господарьску поміч русиньскому жытельству, і призначіти на найвысшы урядницькы місця в підкарпатьскых комітатах урядників ґрекокатоликів.

Єпіскоп ся мав постарати, жебы змарити передволебну аґітацію Людовой партії в парохіях його єпархії.

В Угорьску втогды проходило святкованя міленія од основаня угорьской державы. Мадярьске общество захопила цілонародна націоналістічна евфорія, котру влада підтримовала. Великы святкованя проходили і на Підкарпатьскій Руси. На Верецькім перевалі, де угорьскы племя в році 896 вступили до Карпатьской котловины, быв збудованый монументалный памятник. На його одкрытя з Будапешту пришла владна і парламентна делеґація.

Юлій Фірцак схосновав тоту принагоду і демонштратівно вказовав угорьскым політікам пропастный розділ меджі великыма святкованями міленія, і дословно біднов соціално-господарьсков сітуаційов русиньскых селянів.

Із ініціатівы єпіскопа, і на основі його меморандума, Міністерство земледільства угорьской влады розробило план тзв. Верьховиньской акції. Ведучім ґрупы быв призначеный економ Едмунд Еґан. Тота акція днесь є єднов із найважнішых в русиньскій історії.

Харіта і простопініє

Єпіскоп Фірцак так само занимав ся харітатівнов діятельностьов, основаньом самопомічных кооператівів, боротьбов проти алкоголізма. Апеловав на своїх священиків, жебы робила на парохіях братства терезвости.

В Ужгороді засновав сиротинець про діти духовных, на основі котрого у 1903-ім році выникла учітельска семінарія, далшый сиротинець засновав у Мараморош-Сіготі. Єпіскопска канцеларія выділила із своїх грошей штудійны штіпендії про талентованы діти селянів. Із ініціатівы а із фінанчнов помочов єпіскопства в русиньскых селах было збудовано або оправлено коло 200 школьскых будинків.

Быв то час укріпленой мадярізації, но єпіскоп Фірцак войвав за сохраніня церьковнославяньского языка в богослужінях, священикам казав робити церьковну документацію і проповіді по русиньскы.

Вдяка єпіскопови Фірцакови у 1906-ім році было выдане Церковное ПростопѢніе. Тото стало головным учебником співу властно на цілій теріторії бывшой великой Мукачoвской єпархії.

Вмер єпіскоп Юлій Фірцак в Ужгороді 1-го юна 1912-го року.