Кедь Слободна Европа высылала по русиньскы

Тоты скоріше народжены іщі памятають, же за бывшого режіму ся нецензурованы інформації слухали вдяка Радію Слободна Европа. Было то якраз перед 75-ма роками, 1-го мая 1951-го року, коли ся із Мніхова оголосило чехословацьке высыланя того радія і перше речіня в чеськім языку было: „Кличе гoлoс слободной Чехословакії, радіова станіця Слободна Европа.“

Радіо од свого початку высылало і высылать в недемократічных режімах, або в країнах, в котрых є діфіціт демокрації.

Чехословацьке высыланя ся по розділіню републікы розділило на высыланя чеське і высыланя словацьке. Поступно, кедь тоты дві країны дозріли на демокрацію, были тоты высыланя закінчены, але іщі і днесь тото радіо, фінанцоване америцьков владов, высылать у многых країнах і в многых языках.

Но малохто знать, же і Русины мали своє высыланя Радія Слободна Европа, хоць лем короткый час. Было то в році 1954, кед ся тото радіо озвало і ку Русинам.

Рада слободной Підкарпатьской Руси в екзілі

Як знаме, по Другій світовій войні Русины были українізованы і найквекша часть русиньской терірорії – Підкарпатьска Русь, была анектована Совітьскым союзом. То выкликало остру ктірітку і меджі нашыма краянами, котры жыли в Америці.

У 1951-ім році была в Гамілтоні, в канадьскій провіцнії Онтаріо, Васильом Фединцьом (рр. 1890 – 1982) основана Рада слободной Підкарпатьской Руси в екзілі. Тота рада пізніше перенесла своє бюро із Канады до міста Ню Йорк в Споєных штатах Америкы, і стала членом Рады слободной Чехословакії в екзілі, яка існовала од 1949-го року аж до року 1967, хоць і пізніше іщі была обновльована їй діятельность, і у 1993-ім році, коли выникли окремы Чеська і Словацька републіка, трансформовала ся на Раду взаємности Чехів і Словаків.

Рада слободной Підкарпатьской Руси, котра існовала так само до 1960-ых років, выдавала по русиньскы, але латиніков журнал, котрый мав назву Русин – Rusin – Ruthenian.

Тот журнал выходив од 1952-го до 1960-го року, i остро крітіковав анексію Підкарпатьской Руси Совітьскым союзом, але так само забороніня діятельности Ґрекокатолицькой церькви.

Рада слободной Підкарпатьской Руси як політічный екзіловый орґан помогала Централному комітету підкарпатьскых політічных біженців, котрый выникнув у Німецьку, і то передовшыткым в орґанізації того, жебы політічны біженці, головно русиньского походжіня, могли одыйти до Споєных штатів Америкы.

Русиньске высыланя Радія Слободна Европа

Но і якраз Рада слободной Підкарпатьской Руси в екзілі почала тискати на Радіо Слободна Европа, жебы чехословацьке высыланя не было лем по чеськы і по словацькы, але і по русиньскы.

Рада цілый час была той позіції, же Русины суть окремым народом, і выступала за то, жебы Підкарпатьска Русь венрула до складу Чехословакії. Навеце, в тім часі ани Споєны штаты Америкы не признавали анексію, теріторію Підкарпатьской Руси не брали за совітьску, але за чехословацьку.

І так у 1954-ім році почало із Мніхова, під чехословацькой редакційов, голосити ся і русиньске высыланя Радія Слободна Европа. Тото высыланя не мало двогый жывот, вытримало лем рік. Але і тот куртый час є про нас вызначный. Бо і тото высыланя колись леґендарного радія потверджовало, же світ знав о Русинах, о їх долі, а знав і о Підкарпатьскій Руси, котру собі Москва по Другій світовій войні взяла без згоды Русинів.

По розділіню Чехословакії редакція розділила ся. Чеське высыланя продовжовало до 2002-го року, словацьке до 2004-го року. Но є ту далша інтересность.

Офіціалны даны Радія Слободна Европа пишуть, же в роках 1993 аж 2004 існовало під словацьков редакційов і русиньске высыланя про Пряшівщіну. Тоты даны будеме далше бадати і провірьовати.