lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

195 років од народжіня будителя

Петро Медвідь Петро Медвідь
19. 9. 2014
» Вісти

Од половины 19. столітя зачали славяньскы народы інтензівно бойовати за свою незалежность. Головну роль в тых намаганях в рамках Русинів мали в тім часі священици і учітелі, котры были єдинов інтеліґенційов серед Русинів. Єден із найвызначнішых представителів будительской ґенерації Русинів быв Александер Павловіч.

Народив ся Александер Павловіч 19. септембра 1819 р. в селі Шарішске Чорне (днешній окрес Бардейов) в родині ґрекокатолицького священика. Быв священиком, поетом, публіцістом і народным будительом на Пряшівскій Руси. Як быв малов дітинов, став ся сиротов. Павловіч быв выхованый в родині матери на Лемковині. Основну освіту закінчів у Львові. Была то польско-німецька основна школа. Одты пак одышов назад на Пряшівску Русь, ку братови Осифови, котрый быв священиком в Комлоші (днесь Хмельова). В Бардейові зачав ґімназію, пак одышов на штудія до Мішковця а два рокы быв і в Еґері.

Пряшівксый ґрекокатолицькый єпіскоп Осиф Ґаґанець післав Павловіча учіти ся до духовной семінарії в Тырнаві. Ту ся молодый богослов спознав з родинов ґрофа Замойского, котрый мав велику бібліотеку і радо єй отворив і про Павловіча. Александер Павловіч ся даякуючі тому зачав занимати ідеами чеського і словацького народного возроджіня, творами Й. Добровского, Й. Юнґмана, Ф. Палацького, П. Й. Шафаріка, Я. Коллара і далшых. Зачав обдивляти Людовіта Штура і барз близке приятельство надвязав головно з Яном Паларіком, вызначным представительом словацькой драмы. Дух народного возроджіня, котрый видів у словацькых і чеськых будителів овпливнив і його почіны. По закінчіню семінарії ся вернув до Комлоші, де написав першу русиньску поему „Став бідного селянина“ і ряд короткых поезій, в котрій высловлює сімпатії ку пониженому і бідному русиньскому народу.

В 1948 році быв єпіскопом Осифом Ґаґанцьом высвяченый на священика і його парафійов мав быти Стащін. Но молодый священик місце не прияв, одкликав ся на плане здравя і єден час робив выхователя в родині ґрофа Сірмая в селі Курима. Рік 1948 быв і роком антігабсбурськой револуції а Павловіч тото привитав. В тім часі ся і першый раз стрічать із Александром Духновічом. В 1850 році пришов до Пряшова, де быв встановленый за єпархіалного архіваря. Ту брав актівну участь на діяльности Пряшівского літературного общества, котре засновав якраз А. Духновіч під веджіньом О. Ґаґанця. Общество мало фунґовати на прінціпах подібных як Матиця Словеньска.

Пряшів, як центер културно-сполоченьского діяня, приносив Павловічови много можностей, но з причіны планого здравотного ставу жадав єпіскопа, жебы го увольнив з функції архіваря і загнав на вольну парафію у Великій Поляні. Ґаґанець го не успокоїв, але Павловіч ся того домагав дале. Наконець го в 1851 році єпіскоп посылать на парафію до Біловежы, недалеко місця його народжіня, де прожыв 13 років. Потім 36 років быв душпастырьом на парафії у Свіднику.

Окрем обовязків священика Павловіч зберав фолклорный і етноґрафічный матеріал, написав множество віршів, котры му выслужыли назву „Маковіцькый соловей“. Векшыну своїх поезій і етноґрафічных записів публіковав в русофільскій пресі у Львові і на Підкарпаті. Таксамо публіковав у многых календарях, котры выдавало Общество св. Василія Великого. За жывота му не вышла ани єдна книжка з його поезійов. Єднинов публікаційов, котра была надрукована, є „Пісник для маковицкой русской дітви“ – учебник, котрый обсяговав стишкы про найменшых школярів.

З історічных нарисів Павловіча мож спомянути творы „Описаніе Маковици“, ці „Маковица“. В 1874 році запропоновав проґрам сістематічного навчаня історії і културы Русинів Угорьска, резултатом котрого мала быти енціклопедічна публікація під назвов „Угро-русскій словникъ“. Но тот проґрам не быв зреалізованый про політіку мадярізації угорьскых властей.

Павловіч тримав ся двоязычного прінціпу свого учітеля Духновіча: русиньскый язык хосновати про популарну літературу і літературу про основны школы а російскый язык про красну літературу і науку. Но векшыну своїх творів, на розділ од іншых сучасників, не написав язычієм, котре было комбінаційов народного, церьковнославяньского і російского языків, але писав їх в народнім, русиньскім языку.

Александер Павловіч умер 25. децембра 1900 року. Часом його властный народ оцінив його вклад про Русинів. Є признаваный як найвекшый русиньскый поет по Александрови Духновічови. В році 1970 му быв одкрытый памятник в місті Свідник. Ін меморіам ся став і честным жытельом того міста а його намістя найдеме і в історічнім центрі Русинів Пряшівской Руси – у Пряшові.

Петро Медвідь

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

В пяту річницю смерти Богдана Ґамбаля – запоршыня на стрічу

2. 7. 2025
фот. А. Андрейков; Саґа Ґрибів

Ішли в незнане. Лем як ся звали?

1. 7. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}