Голосник

Aкадемія русиньской културы СР выдала дві новы публікації

Тыма днями з выдавательства Академії русиньской културы (АРК) СР вышли дві новы публікації. Інфомує о тім АРК СР на своїй інтернетовій сторінці.

Перша з книжок в зоставительстві Александра Зозуляка є властні продовжіньом проєкту, із задумом котрого в 2007-ім році пришла русиньска писателька і редакторка Марія Мальцовска. Автором другой книжкы є русиньскый писатель Юрко Харитун.

100 вызнамных Русинів очами сучасників

Назва Мальцовской помыслу было выдати публікацію під назвов 100 вызнамных Русинів очами сучасників, де хотіла представити 100 найвызначнішых русиньскых особностей, котры ся заслужыли о розвиток русиньской културы, літературы, історіоґрафії, языка, наукы ці уменя.

Першу часть під таков назвов єй выдав Світовый конґрес Русинів (СКР) у 2007-ім році. В ній находиме нашых будителів Александра Духновіча, Александра Павловіча, Адолфа Добряньского, Павла Петра Ґойдіча, Василя Гопка, Еміла Кубека, Василя Турока-Гетеша, Василя Ябура, Франтішка Крайняка, Штефана Ладижіньского, Енді Варгола і многых далшых славных Русинів, котрых є у тій першій части 25.

Друга часть публікації у выдавательстві СКР вышла у 2009-ім році, де было таксамо презентовано далшых 25 русиньскых особностей, што уж было довєдна 50, але то іщі все была лем половина єй задуму. Но у 2010-році красну ідею навікы перервала передчасна смерть авторкы.

„Перешло десять років а я пришов на то, же добру ідею треба за вшыткых условій зреалізовати. І зато, же єм мав скушености із зоставліньом дакотрых русиньскых календарів, літературных алманахів і под., зачав єм помалы реалізовати зоставліня ІІІ. части споминаного ціклу. А днесь є на світі ІІІ. часть той книжкы, в котрій є представлено далшых 25 особностей Русинів, также уж сьме при 75-ці. Цікл бы єм хотів закончіти в далшім році – 2021, кедь здоровя і Бог дасть. Тым бы сьме наповнили назву: 100 вызнамных Русинів очами сучасників…“, пише у вступі новой книжкы Александер Зозуляк, зоставитель ІІІ. части публікації.

Інакше актівіста русиньского пореволучного возроджіня, выдаватель і шефредактор першых пореволучных русиньскых выдань на Словакії, але і довгорічный колеґа М. Мальцовской. Привітайме третю часть цінной публікації і тішме ся на завершіня проєкту – IV. часть публікації славных Русинів.

Наш край наш рай

То є тіпічна назва книжкы Юрка Харитуна, родака з Остружніці, затопленой Стариньской долины, котрый належыть меджі найплоднішых русиньскых писателів на Словакії.

За свою дотеперішню творчость быв оціненый многыма преміями і цінами на меджінароднім і домашнім рівни. Такый писательскый талент як Юрко Харитун є в нашій русиньскій творчости лем єдиный, то є обяв. Назвы його поетічных ці іншых творів такой на першый раз (хто познать його творчость) прозраджують його мено.

Уж мі то повів не раз, же ніт того дня, жебы дашто не написав. А доказом того суть його книжкы – не згадали бы сьте автора такых книжок, як Мої жалі, Мої незабудкы ці Мої надії? Є то він, Юрко, наш русиньскый автор, котрый  є так пересякнутый русинством, же нас може вшыткых так приємні словом наказити до цалком приємной діаґнозы  Русиніозы – Словакії, Польщі, Сербії, Мадярьска і далшых країн, де жыють Русины. Чудже честовати, а своє цінити – і таку тему находиме в творах у найновшій поетічній збірці Юрка Харитуна Наш край – наш рай.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

Шеруй.

О авторі

Avatar

Коментарі