lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Aкадемія русиньской културы СР выдала дві новы публікації

Анна Кузмякова Анна Кузмякова
30. 7. 2020
» Культура

Тыма днями з выдавательства Академії русиньской културы (АРК) СР вышли дві новы публікації. Інфомує о тім АРК СР на своїй інтернетовій сторінці.

Перша з книжок в зоставительстві Александра Зозуляка є властні продовжіньом проєкту, із задумом котрого в 2007-ім році пришла русиньска писателька і редакторка Марія Мальцовска. Автором другой книжкы є русиньскый писатель Юрко Харитун.

100 вызнамных Русинів очами сучасників

Назва Мальцовской помыслу было выдати публікацію під назвов 100 вызнамных Русинів очами сучасників, де хотіла представити 100 найвызначнішых русиньскых особностей, котры ся заслужыли о розвиток русиньской културы, літературы, історіоґрафії, языка, наукы ці уменя.

Першу часть під таков назвов єй выдав Світовый конґрес Русинів (СКР) у 2007-ім році. В ній находиме нашых будителів Александра Духновіча, Александра Павловіча, Адолфа Добряньского, Павла Петра Ґойдіча, Василя Гопка, Еміла Кубека, Василя Турока-Гетеша, Василя Ябура, Франтішка Крайняка, Штефана Ладижіньского, Енді Варгола і многых далшых славных Русинів, котрых є у тій першій части 25.

Друга часть публікації у выдавательстві СКР вышла у 2009-ім році, де было таксамо презентовано далшых 25 русиньскых особностей, што уж было довєдна 50, але то іщі все была лем половина єй задуму. Но у 2010-році красну ідею навікы перервала передчасна смерть авторкы.

„Перешло десять років а я пришов на то, же добру ідею треба за вшыткых условій зреалізовати. І зато, же єм мав скушености із зоставліньом дакотрых русиньскых календарів, літературных алманахів і под., зачав єм помалы реалізовати зоставліня ІІІ. части споминаного ціклу. А днесь є на світі ІІІ. часть той книжкы, в котрій є представлено далшых 25 особностей Русинів, также уж сьме при 75-ці. Цікл бы єм хотів закончіти в далшім році – 2021, кедь здоровя і Бог дасть. Тым бы сьме наповнили назву: 100 вызнамных Русинів очами сучасників…“, пише у вступі новой книжкы Александер Зозуляк, зоставитель ІІІ. части публікації.

Інакше актівіста русиньского пореволучного возроджіня, выдаватель і шефредактор першых пореволучных русиньскых выдань на Словакії, але і довгорічный колеґа М. Мальцовской. Привітайме третю часть цінной публікації і тішме ся на завершіня проєкту – IV. часть публікації славных Русинів.

Наш край наш рай

То є тіпічна назва книжкы Юрка Харитуна, родака з Остружніці, затопленой Стариньской долины, котрый належыть меджі найплоднішых русиньскых писателів на Словакії.

За свою дотеперішню творчость быв оціненый многыма преміями і цінами на меджінароднім і домашнім рівни. Такый писательскый талент як Юрко Харитун є в нашій русиньскій творчости лем єдиный, то є обяв. Назвы його поетічных ці іншых творів такой на першый раз (хто познать його творчость) прозраджують його мено.

Уж мі то повів не раз, же ніт того дня, жебы дашто не написав. А доказом того суть його книжкы – не згадали бы сьте автора такых книжок, як Мої жалі, Мої незабудкы ці Мої надії? Є то він, Юрко, наш русиньскый автор, котрый  є так пересякнутый русинством, же нас може вшыткых так приємні словом наказити до цалком приємной діаґнозы  Русиніозы – Словакії, Польщі, Сербії, Мадярьска і далшых країн, де жыють Русины. Чудже честовати, а своє цінити – і таку тему находиме в творах у найновшій поетічній збірці Юрка Харитуна Наш край – наш рай.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

29. 1. 2023

До музея Варгола затікать. Часть творів ішла до депозіту

20. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Навернутя під єдну стріху

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні