lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Александер Волошиновіч – русиньскый діятель, уйко Антонича

Петро Медвідь Петро Медвідь
2. 2. 2016
» З істориі

Александер Волошиновіч. Од його народжіня днесь минать 135 років. Но хто быв тот твердый Русин із Лемковины, приятель Добряньского, уйко Антонича, і чім записав ся до русиньской історії? Дві-три ґенерації дозаду памятали собі го іщі люди в Лабірьскій долині на Пряшівскій Руси. Там часто приходив до села Чертіжне, де ся стрічав зо своїм приятельом Адолфом Добряньскым.

Народив ся Александер Волошінович в Липовці на Лемковині 2-го фебруара 1881-го р., недалеко од Чертіжне, котре уж было на Пряшівскій Руси. До школы ходив в Саноку, потім штудовав право на Львівскій універзіті. І так, хоць быв іщі молодым на політіку, сходив ся в Чертіжнім із русиньскым будительом Адолфом Добряньскым, верхным радцьом цісарьского двору у Відні, політком, депутатом угорьского парламенту. Добряньскый быв великым славянофілом і русофілом, котрый обгайовав права Русинів як окремого народа. На тоты стрічі приходив і Юлій Ставровскый-Попрадов, чертіжняньскый священик і далшы діятелі. Волошиновіч формовав свій погляд міджі тыма людми. В роках 1914 – 16 терпів в лаґрі в Талергофі. Пережыв вшыткы тортуры, зиму і голод. Стрітив ся там із Михалом Вацлавскым. Тым Вацлавскым, котрый утік із Лемковины на Пряшівску Русь і до смерти жыв в Міджілабірцях. За вшытко добре жытелі Міджілаборець му дякують каждый рік , як кладуть квіткы ку памятній табліці.

Но Волошиновіч стрітив ся з Вацлавскым і на Лемковині в Руській народній раді в Саноку у 1918-ім році. В делеґації за Руську народну раду вєдно з Ґаґатком і Грабцьом в януарі 1919-го року в Кошыцях ся стрітили з представителями Чехословацькой републікы і їднали о тім, жебы і Лемковина была приєднана ку Чехословацькій републіці. За тото суд в Кракові одсудив їх консумачні на смерть.

Тот задум, быти вєдно з Русинами Пряшівской і Підкарпатьской Руси, Русинам із Лемковины не подарив ся. Бо в Паріжі на Мірній конференції в 1919-ім році, як пише Федор Ковач, чеськы політіці за Богумін, Тєшін і Карвіну одрекли ся од той можливости приєднати Лемків ку ЧСР. Як собі додумаме чом, так прийдуть нам на розум угольны шахты, котры Чехословацька републіка собі забеспечіла за вычеряня із другыма краями. Но і так лемківскы представителі за Руську народну раду мусили втікати з Польщы до Чехословакії і стратили ся міджі людми.

Волошиновіч од 1-го марця 1919-го року робив на жупанаті в Требішові. На його пропозіцію жупан Крішко позвав Михала Вацлавского за школьского іншпектора. Ґаґатко быв директором ґімназії в Ужгороді а Грабець быв журналістом в Празі. На пропозіцію Волошиновіча і з підпоров кошыцького жупана Славіка з нагоды 10-ой річніці выникнутя Чехословацькой републікы в Михалівцях быв збудованый памятник Адолфови Добряньскому як „найвекшому славянови“.

Інтересне є і то, же Волошиновічова сестра Ольґа была мамов Богдана Ігора Антонича, Лемка, котрый писав поезію по україньскы. Александер Волошиновіч умер в Братіславі, в Чехословакії, коло 1965-го року.

Фотоґрафія: Памятник Добряньского у Михалівцях. Ініціатором быв Александер Волошиновіч.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

110 років од народжіня Штефана Кочішка – першого русиньского архієпіскопа і митрополіты

23. 6. 2025
Свящ. Йоан Поляньскій і Методий Трохановскій - товаришы на політичных стежках; знимку удоступнил внук - Александер Трохановскій; фот. архів lem.fm.

Єден з вельох, але найвірнійшых

5. 6. 2025
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Спомож нас / Wesprzyj nas

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}