Од різні по Карнеґі Голь, так мож в скорочыню підсумувати жытя Антония Двожака. Великій чешскій композитор разом з Бедржіхом Сметаном здобыли світову славу і узнаня як пропаґаторы нацийональной достоменности і культуровой незалежности.
Двожак (1841-1904) стал ся фаворитом бритийской публикы і артистів. Написал важны творы для Фестівалю в Бірмінґeм, а тіж реґулярні дириґувал в Лондоні. Слава Двожака дотерла і за Атлянтик, по чым іщы ся збільшила, коли принял посаду директора Нацийональной Консерваториі в Ню Йорку.
Коли вернул до Прагы, обнял становиско директора тамтышньой консерваториі. Угонорувано го серийом концертів і публичных торжеств з нагоды шістдесятых уродин.
Отец Двожака был різником і корчмарьом. Часто забавлял гости, а тіж фурт побільшаючу ся родину, гром на цитрі. Сын, Антоний николи не вчыл ся професиі різника, хоц вельох так думат. Родиче підперали скорый проґрес сына в музиці. Лекциі зачал брати в місцевого кантора і орґаністы в Празі. Двожак грал на альтівці в оркєстрі Тымчасового Театру під дирекцийом Бедржіха Сметаны. Грал тіж в тій оркєстрі, коли дириґувал ньом Ріхард Ваґнер.
В проґрамі почуєте выбраны пісні Двожака, віольончельовый концер сі-мінор оп. 104 та симфонію соль-мажор оп. 88 но. 8 та пару композиций од інчых клясиків.