Ґрекокатолицькый пряшівскый архієпіскоп і метрополіта Словакії преосвященый владыка Ян Бабяк і кошыцькый римокатолицькый єрхієпіскоп Бернард Бобер выдали выголошіня, котрым підпорили петіцію проти здобываню ропы і ґазу в селах на северовыході Словакії. Інформовав о тім словацькый інтернетовый денник Postoj.
Міджі селами, в котрых має інтерес здобывати ропу фірма Alpine Oil and Gas, суть і русиньскы. Петіцію під назвов „Nevŕtajte! Chceme žiť v zdravej krajine“ розбігли актівісты, котры жыють в селах, якых ся здобываня дотулять.
Обидвоми архієпіскопы ся придали ку незгоді авторів і сіґнатарів петіції з тым, жебы на теріторіях сел Руська Поруба, Руська Кайня, Репеїв, Грубов, Черніна, Пакостів, Смілно, Олька, Рогожник, Вышня Сітніца, Нижня Сітніца, Янковце і Башковце робили ся ґеолоґічны роботы і ґеолоґічнодосліджуючі роботы, головно досліджуючі верчіня. Причінов протестів актівістів є страх із пошкоджіня жывотного оточіня, головно жрідел воды на питя.
Архієпіскопы нелемже выдали выголошіня в мені Ґрекокатолицькой пряшівской архієпархії і римокатолицькой Кошыцькой архідієцезы, но так само в храмах під їх юрісдікційіов люди мають можливость підписати петіцію, котру обидвоми выголошіньом підпорили.
„І в смыслі енціклікы папы римского Франциска Laudato si´ собі усвідомлюєме обовязок выразити тоту позіцію. Зо страхом слідуєме дакотры актівности загранічных фірм на северовыході Словакії, і зато тым выголошіньом підпорюєме людей, котры звертають увагу на різіка і недостаткы актівностей чоловіка при досліджаню і здобываню ропы і ґазу.
Береме за важне, жебы были честно і зодповідно посуджены вшыткы ефекты тых робот на жывотне оточіня, і жебы ся основны і ненавернутельны засягы до країны, котра є нашым сполочным поземным домовом, не робили без відома і згоды жытелів, котрых ся то дотулять в першім ряді. Усвідомлюєме собі, же єй (країну – позн. ред.) зохабляме нашым потомкам і буде проти нас свідчіти кажде похыбліня, котре зробиме непродумано і лем з візійов мамоны або особного профіту,“ пише ся у выголошіню підписанім обидвома архіпастырями, котре было публіковане і на офіціалных сайтах їх архієпіскопств.
Жрідло фотоґрафії: www.sme.sk
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА