Бенеш, што нам не дасть спати

З часу на час звыкне ся коло різных нагод одкрывать тема тзв. Бенешовых декретів. Німці, котры тым в повойновій Чехословакії потерпіли найвеце, властно уж тоту тему ани нияк барз не одкрывають, нарозділ од минулости, і не кладуть жадны претензії. З Мадярями є дакус інша справа.

І недавно єден із Мадярьскых міністрів у владі Віктора Орбана – Арпад Янош Потапі, знова раз провокатівно бісідовав о тім, же Мадярьско буде намагати ся, жебы зрушыти Бенешовы декреты, котрыма потерпіло по войні і 100 000 чехословацькых Мадярів, котры были депортованы, загнаны до робочіх лаґрів і ниґда не дочекали ся одшкодніня.

Вопрос Бенешовых декретів є так про Чеську, як і про Словацьку републікы, барз неприємнов темов. Бенешовы декреты суть властно законы, котры были выданы в часі од 21-го юлія 1940-го року до 27-го октобра 1945-го року. Довєдна їх было 143 і мено втогдышнього екзілового презідента мають зато, бо тоты законы не были одголосованы чехословацькым парламентом, котрый втогды не існовав, лем были підписаны самым Бенешом, в дакотрых припадах на них быв і підпис резортного екзілового міністра, припадно цілой екзіловой влады. Дочасный чехословацькый парламент їх ратігабовав в марці 1946-го року.

Самособов, ани днешня Словацька, ани Чеська републікы, днесь не суть согласны з колектівнов винов, котра ся уплатнила при декретах, якы дотуляли „колабораньтскых меншын“ – Мадярів і Німців, і панує ясный погляд, же то было неправилне рішіня, но веце тоты републікы не можуть зробити. Бо Бенешовы декреты то не суть лем „розсудкы“ над Німцями і Мадярями, але і много далшых леґіслатівных предписів, што бы могло аж дестабілізовати ціле упорядкованя граніць по році 1945. Кібы ся мало бісідовати лем о зрушіню дакотрых декретів, наприклад тых, котры покарали і за нич невиноватых гражданів Чехословакії німецькой або мадярьской народностей, пак бы ся могли озвати голосы, чом лем дакотры, і не вшыткы.

Правда є така, же реално під темов Бенешовых декретів чуєме лем о неправилных кроках Чехословакії односно тых двох народностей, котры Чехословакія по войні брала як безпечностне різіко. Но одшкоднити Мадярів і Німців бы може быв тот найменшый проблем. Векшым бы было: што з граніцями?

Ку Бенешовым декретам належыть і декрет із 25-го юнія 1945-го року. Чехословацька делеґація – Владімір Клементіс і Зденєк Фірлінґер, в Москві підписала меджідержавный договор о приєднаню „Закарпатьской Україны“ до складу Україньской совітськой соціалістічной републікы, значіть до Совітьского союзу. Кідь суть іншы декреты похыбны уж лем зато, же їх презідент выдавав без голосованя парламенту, пак тот є похыбнішый іщі веце. Підписаный є в юнію, но дату має аж з 1-го септембра 1945-го року а парламент одголосовав таку зміну граніці, котра была доста основна, аж о два місцяці пізніше.

Кібы мало прийти ку зрушіню Бенешовых декретів en bloc, кідьже ани мадярьскы, ани німецькы представителі не бісідовали „зруште лем тоты нашы“, што бы то значіло односно граніць, котры ту суть і дотуляють ся днешньой Закарпатьской области Україны? Думам, же рішіня бы было складніше як даяка рубікова коцка.

Кідь днесь хтось одкрывать вопросы Бенешовых декретів, не думам, же знать, што вшытко є в грі коло тых декретів. І думам, же така дестабілізація реґіону никому не є потрібна. Намісто одкрываня Бенешовых декретів, котры порушыли права людьскы, гражданьскы, права народностных меншын, бы сьме ся мали днесь радше смотрити і звертати увагу на тоты місця, де ся діє штось подобне.

Русинам на Україні не суть признаваны права людьскы, меншыновы а вшыткым гражданам Закарпатьской области Україны од 1991-го року, коли проходив референдум і люди вырішыли жыти мірно в складі Україны, но з властнов автономійов, суть спераны права гражданьскы, кідьже референдум доднесь не є реалізованый.

Не дасть ся оправдати то, што было по войні зроблене невинным людям, но одкрываня Бенешовых декретів беру все лем за провокацію. Людям в цівілізованій Европі бы днесь не мав не дати спати Бенеш, але неправости, котры ся діють днесь. Кібы Европа, до котрой належыть і Мадярьско, знала затиснути на тоты проблемы, цалком бы то стачіло.

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm.)

Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА