lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Біда, што нас укріпила

В біді нашли сьме єден другого.

Петро Медвідь Петро Медвідь
29. 12. 2022
» Коментарі

Як є звыком, на кінцю року оцінює ся, рекапітулує. Не будеме вынятковыма, і перед тым, як тот рік пошлеме до фраса, посмотриме ся на пару фактів, котры нам приніс.

Із початку рока памятам жыво два моменты. Першый. Зачаток фебруара, навщіва Ужгорода. Чудна атмосфера. В медіях вже обміняло ся слово война на деннім порядку, но домашні были пересвідчены, а я тому і на пару днів повірив, же тото собі Москва не дозволить.

Другый. Інштітут русиньского языка і културы в Пряшові. Тісно перед зачатком войны. Лекція професора Фейсы. Так брыдкый день, і тушіня, же занавес дораз впаде, і одкрыє ся цілый войновый театер. На іншітуті были і штуденты з Підкарпатя. Роздумовав єм, в якій будуть сітуації, покля то зачне. Тото тушіня было, нажаль, правилне. О два дні Росія наповно проявлиа ся як аґресор.

Покля дасть ся в тій складній сітуації оціньовати так, жебы сьме смотрили на дашто позітівне, і кедь то не є просте, пак треба посмотрити ся на то, што война зробила з русиньскым рухом.

Думам, же русиньскы орґанізації в окремых державах давно не проявили ся так єднотно як теперь. Єднотно одсудили воєньску аґресію, єднотно назвали аґресора. Єднотно высловили свою підпору про своїх русиньсых братів і сестры на Підкарпатю. Але не зістало лем при словах.

Были то і конкретны чіны, збіркы, авкції, різна матеріална і нематеріална поміч, котра ішла Русинам, але і вшыткым далшым, котры то потребовали.

Хоць сьме были в остатнім часі свідками проб о перзекуцію Русинів на Підкарпатю, наперек нашій ясній підпорі про Україну у войні, нич то не мінить на тім, же русиньскый рух є днесь міцнішый, бо вдяка войні став іщі веце єднотнішым. А нелем то, він є міцнішым, бо теперь сьме могли досправды проявити, же сьме єден народ, котрый при собі стоїть, котрый не зохабить братів у біді, але конкретныма чінами намагать ся помочі.

В біді, котру приніс рік 2022, нашли сьме знова єден другого. Нашли сьме знова своїх братів, не лем словами, але чінами.

Але не будеме лем о войні. Хоць тяжко выхабити таку тему. Меджі найважнішы події в році 2022 єднозначно давам і конференцію русиністікы, котра одбыла ся в септембрі в Будапешті. Она має два головны плусы.

По перше, парламент єдной із держав, у котрых жыєме, нам проявив свій ясный решпект і повну акцептацію, кедь нас прияв у своїх просторах, і мы там могли проводити свою наукову конференцію. По друге, то, же свої рефераты мали і молоды русиністы, вказує нам, же і кедь бы собі то нашы нежычливці желали, так скоро з нами, ани з нашов науков конець не буде. Зіставать лем жычіти нам вшыткым, жебы такых смыслуповных подій было веце.

Не треба зохбляти мімо нашу увагу ани резіґнацію пряшівского архієпіскопа і метрополіты Йоана Бабяка.

Приходом апостольского адміністратора, владыкы Петра Руснака на пряшівскый єпіскопскый престол, змінила ся політіка односно Русинів, і уж теперь, по пару місяцях мож чути позітівны зміны. Вызвов про Русинів, їх орґанізації і духовных є, жебы добрый напрям, котрый надіріґовав апостольскый адміністратор, быв і напрямом того, хто дістане призначіня на пряшівского архієпіскопа.

Не мож забыти ани на то, же тот рік нам приніс інформацію, же Русины будуть мати далшого блаженого – Петра Павла Ороса. Кедьже іщі ани здалека не маме досягнуты свої цілі, а на Україні ани свої права, каждый святый, што там горі за нас може ородовати, є лем плус.

Меджі вызначны пункты того року належать і выборы до Націоналного совіту Русинів у Сербії. Нажаль, знова прорусиньске крыло грає аж другы гуслі, будеме видіти, яка з того буде музика. Списованя жытелів в Сербії і Мадярьску спомяну, но іщі властно не знаме, як вызначна і ці позітівна або неґатівна подія то про нас была. Вернеме до того в далшім році.

Але кедь вже сьме при списованю, дякуєме за скору роботу польскых урядів, котры ани на кінцю року 2022 не знають дораховати тото, што ся електронічно списало в році 2021. А Русинам на Словакії, же ся в такім чіслі приголосили.

За позітівум треба брати і то, же русиньскы памятникы іщі, хвала Богу, на Підкарпатю стоять, і не знимають їх вєдно з дерусіфікаційов, бо при званях уліць уж то аж таке ружове не є. Значіть, не є з чого радовати ся, але могло быти і гірше.

І тот рік стратили сьме далшых цінных людей. Покля мам спомянути лем єдного, котрый буде барз браковати, пак є то єднозначно продовжытель роду Бескидовых –  Гавриїл Бескид, котрый тот рік дістав і Премію Антонія Годинкы.

Жебы не писати довго (хто бы то чітав?), треба зробити заключіня. Тото є барз просте. В біді, котру приніс рік 2022, нашли сьме знова єден другого. Нашли сьме знова своїх братів, не лем словами, але чінами. Біда нас укріпила. Дахто бы чекав нашу капітулацію, но мы і тот рік робиме лем рекапітулацію. А ідеме далше!

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

ShareTweet

Повязаны дописы

Навернутя під єдну стріху

26. 1. 2023

Меншыновый довг

19. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Владыка Мілан Лах став помічным єпіскопом Братіславской єпархії

Бурса в смаках і запахах Різдва

Без вынагороджыня – але з порадным голосом. В Ґміні Устя Рускє глядают експертів

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Русиньскых означінь сел і міст буде веце. Влада схвалила нове наряджіня

Architektura łemkowskiej chyży

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні