lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Буде і музика Русинів на славным фестівали Sziget Festival 2019

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
31. 7. 2019
» Культура
Гудакы, котры менуют ся тіж як Hudaki Village Band, ансамбль з Нижнього Селища на Закарпатю, выступлят на єдным з найбільшых фестівалів світа. Першый раз Гудакы грали на Sziget Festival в 2010 році.

Sziget Festival то мультікультурный тыжньовый фестіваль в Будапешті, якій гостинні принимат любителів зо вшыткых куточків плянеты і каждого рока змінят ся в пяте што до велькости «місто» Мадяр.

В списку артистів Sziget 2019 найти мож такы медженародны славы як Ed Sheeran, Florence and The Machine, Foo Fighters, The 1975, Post Malone, Twenty One Pilots, Martin Garrix, The National ци Michael Kiwanuka. Будут соткы світовых звізд і новых актуальных музикантів, якы запрезетуют ся на ріжных сценах Острова Свободы.

Єдном зо сцен є Global Village. В середу, 7. серпня/авґуста, выступит на ній девятьох музиків з Карпат, значыт кольоровы Гудакы. Ґрупа основана была в 2001 році в гірскій місцевости полудньово-західньой Украіны, де сходят ся границі трьох держав: Украіны, Румуніі та Мадяр. Вельоетнічніст того місця не остала без влияня на місцевых творців і іх музику. З получыня архаічной славяньской традициі співу, румуньскых і русиньскых мелодий, єврейскых ритмів та ромского темпераменту Гудакы осянгули ефект унікальности та выробили характерный стиль.

Сцена Global Village дозволит каждому, кого інтересує музика світа, натішыти ся етнічныма звуками ансамблів з ріжных держав. По Гудаках, того самого дня, выступит Діканда з Польщы разом з акордеоністом зо Словациі – Марком Кукобатом. Його корені сігают Сербіі, де ховал ся, будучы під влияньом музикы Сходу і Заходу. В граню Кукобата чути фольк, джаз, рап, ромску та аж і альтернативну мизику. Подібный фюжын єст характерный для польской Діканды, котра жыво бере з народных музичных традиций шыроко пониманого Орієнту – од Балканів через Ізраіль, Курдистан, Білорусь по Індію. Окрем того співают по «дікандийскы».

Інтересуючо заповідат ся выступ Мойше Банд. То ансамбль, котрый дал собі за ціль інтерпретувати стары жыдівскы пісні зо Словациі, якы сут міцно закорінены в словацкым фольклорі. Музиканты збогачают традицийне звучаня елементами шансон, джазу і музикы світа.

Віртуозніст гры на мандоліні запрезентує Бранко Бако Йованович з Відня, але родом і музичным духом зо Сербіі. Мелянхолия хорватского барда Бранка Ґальоіця, загущена як поливка сметанком, звуками трубок і ритмами Скакавац Оркестар, то ґарантия неповторных вражынь. А будут іщы Беш о Дром з Мадяр, Добраночь з Росиі та інчы. Не бесідуючы уж, што окрем Global Village, выполненых «під курок» є парунадцет інчых сцен.

Фот. горі: Фанпейдж ансамблю Гудакы

ShareTweet

Повязаны дописы

Коло Яна, коло Яна там дівчата ся сходили

22. 6. 2022

Никыфор. Малярство

15. 6. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Найбарже популярне

Русины вже офіціално третя найвекша меншына на Словакії

Угольный камін посвяченый. В Ґладышові внет стане нова церков

Лемкы з Замениц вєдно з сусідами упамятнили 75. річницю выгнаня

Віруючі трьох народностей Крижевацькой єпархії праздновали з владыком Міланом Стіпічом

Засідав народностный выбор. Русины будуть мати по новому 154 сел

Цикль авторскых стріч з проф. Павлом Р. Маґочійом

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2022. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні