lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Будут однавляти памятникы. В ґорлицкє трафит 271 тис. зл

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
1. 7. 2022
» Культура

Обшыр ґорлицкого повіту є евенементом на загальнопольску скалю. Ниґде веце неє такого нагромаджыня історичных перлин сакральной архітектуры, што находят ся на списку світовой спадковины UNESCO.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2022/07/139-perehlad-tyznia-271-tys-zl.mp3

Самоуряд Малопольского Воєвідства каждого рока передає середкы цілю підперти консерваторскы роботы підниманы опікунами памятниковых обєктів в реґіоні. В роках 1999-2022 з буджету Малопольского Воєвідства в формі дотаций на такы роботы передали веце як 77,7 млн зл.

Того рока признали разом 108 дотаций на суму 5,2 млн зл. Вельо з того трафило до ґорлицкого повіту, тіж на Лемковину.

Вельокультурова обшыр

«То великы квоты, што передаєме до вшыткых тых, котры роблят вынятковы річы в своіх самоурядовых ци орґанізацийных спільнотах» – бесідувал Вітольд Козловскій вчас вручаня самоурядовцям і диспонентам памятників символичных чеків з квотами перезначеныма на ріжны роботы. «Днешня подія є доказом політикы зрівноваженого територияльні розвитку, котру ведеме, што має служыти жытелям Малопольщы» – додал.

На обшыри ґорлицкого повіту в найблизшым часі проведут роботы за веце як 250 тис. зл. Єдным з бенефіциєнтів є римокатолицка парохія покровы Божой Матери Неустанной Помочы в Устю Рускым. За 15 тис. зл зроблят консервацию плащаниці, што находит ся в лемківскій грекокатолицкій церкви покровы св. Параскєвы в Квятони.

«Плащаниця уж трафила до консерваторской працовні в Новым Санчы» – бесідує Ян Гыра, провідник по церкви в Квятони, што находит ся на списку UNESCO. «Надію ся, што роботы закінчат згідні з пляном, значыт осіню того рока. Грошы, што сме достали, барз тішат, але старчат лем на само полотно. Дальше треба буде іщы зробити раму» – додає.

Не лем церкви, але і стародрукы

Інча памятникова святыня то костел покровы св. Михала Архангела в Бінаровій (тіж на списку UNESCO). Гын за 20 тис. зл зроблят консервацию заолтарной шафы з ковальскым окутьом з XVI ст.

«Мусиме памятати, што наш повіт то досправдовый культурный і реліґійный котел» – підкрислят Ядвіґа Вуйтович, воєвідска радна. «Тото спричынят, што фундушы, котрых диспонентом є соймик, передаваны сут на роботы при ріжных сакральных обєктах. То не лем костелы, але і церкви ци напр. синаґоґа в Бобовій, але і важны діяня, такы як консерваторскы роботы при церковных стародруках» – продолжат.

Тоты послідні веде Єпархіяльный Осередок Православной Культуры «Ельпіс». Маршалківскій уряд передал на речену ціль 15 тис. зл.

Дальшы роботы ведены будут в памятниковых храмах на обшыри ґмін Санкова, Устя Рускє, Бобова. Продолжана буде м.ін. робота при консервациі іконостату в церкви св. Параскєвы в Новици.

Фот. okp-elpis.pl

ShareTweet

Повязаны дописы

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

29. 1. 2023

До музея Варгола затікать. Часть творів ішла до депозіту

20. 1. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

Architektura łemkowskiej chyży

Президент ПР Анджей Дуда стрітил ся з представниками нацийональных меншын

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

Навернутя під єдну стріху

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні