Статистика єст як костюм бікіні. Вельо вказує, але тото, што найбарже бы нас могло заінтересувати – закрыват. Коли перший раз почул єм тоты слова, добрі посміял єм ся з так файного порівнаня. Аж пришла ґу мі рефлексия, же, окрем доброго жарту, штоси в тым сідит, же любиме вказувати лем выгідну правду, а тото, што не буде нам приємне, хочеме або недоповісти, або затаіти, або вказати такым способом, жебы было по нашому.
Понятя правды прекрасно вказал славном сентенцийом о ґуральскій теориі познаня католицкій священник і філософ, о. проф. Юзеф Тішнер, подля котрой мали бы быти три правды: свята правда, тіж правда і г…но правда. Тота народна мудріст, котра являт ся по части жартібливым підходом ґу важным темам, оддавна занимат антрополоґів. Але окрем смішного сопоставліня трьох ґуральскых правд, оно ясно розділят постеріганя світа на тото, што святе і ненарушальне, тото, з чым ся погодиме, а і тото, з чым ся згодити не можеме. Проблем в тым, же неє ту піл-правды, перехідного стану, котрий дозволил бы на свобідну інтерпретацию правды «по мойому», хоц она в опініі другых доцяп інча. Зато на поміч приходит не лем украіньска версия Вікіпедиі, але і статистика, котрой істотом сут даны, а предовшыткым методы, якыма были збераны. Але найтяжшом справом і так остає іх інтерпретация і аналіза.
Тоту тяжку задачу піднял пару років тому історик, професор Зеленогірского Університету, др габ. Богдан Гальчак, охочо путуючий по маленькых локальных осередках з выкладами на тему істориі Лемків, продаючы при тым свою книжку о подібній темі…
Во вводным слові до четвертого номера панрусиньского тыжденника зачынаме од статистикы. Запрашаме до чытаня! Пиште, коментуйте, оцінюйте, пошырюйте.