Голосник

«Чом, згужваный мій жывоте, нутиш ня споминати?» Миколай Ксеняк. Миколай Грицак, языкознавця – проґрам «Говорить Пряшів» – пятниця, 18.10 год.

Радийо Русин.фм з Братиславы як каждый тыжден приносит порцийку вісти о плянуваных культурных подіях і роботі русиньскых інституций – Музею Русиньской Культуры, Театру Александра Духновича, ансамблів ПУЛьС і Рутенія.


Пан бібліотекар, Ігор Латта, в рамках Книжниці.фм буде чытал фраґменты прозы Миколая Ксеняка з книжкы «Споминкы і чеканя».

 

Нашым целебритом того тыжня буде учытель, языкознавця, поета і фольклориста на Підкарпатскій Руси – Микола Грицак. Вродил ся 18. грудня/децембра 1908 р. в селі Росишка недалеко Рахова, вмер 7. квітня/апріля 1979 р. Скінчыл учытельску семінарию в Ужгороді, в 1930 р. Был учытельом на Підкарпатю, пак і професором ужгородского університету, в роках 1963-1972. В науковій і дослідничій роботі занимал ся ономастиком, частином языкознавства. Його труды то м.ін. «Назвы гыдрорельєфу і гыдронімія: Назвы джерел і стоячых вод», «Назвы гыдрорельєфу в говорі села Ясиня Закарпатской Области».

Але найважнійшом його працом было зобраня материялів до словника русиньского языка, в тым діалектичных реґіоналізмів зо східньой части Підкарпатской Руси (близко 200 000 слів). Сам зредаґувал част русиньского словника (буквы А-К).

 

Петро Медвід в Перличках прочытат пару вісти, якы были надрукуваны в лютым/фебруарі 1942 р. в підкарпатскій ґазеті «Неділя».

Ґазета приносит інформацию, што Міністерство Внутрішных Справ дозволило поставити памятник в Хусті в чест великого політичного русиньского діяча – Івана Куртяка. Смутну віст сообщают з Ужка. Пошырят ся епідемія тифу, котрый, як пишут, пришол зза Карпат. До одкликаня село Ужок обняла кварантанна, никому до села не мож прити і нихто не може выходити зо села. Ґазета дає остережыня, тоты воякы, котры пришли з совітского фронту і принесли зо собом совітскы памяткы, не годны тых проявів комуністичной ідеологіі тримати дома, лем оддати жандармериі. В Палнку при Мункачу в єдного Жыда нашли 3 кілоґрамы золота, котре, як ся вшыткы додумуют, власти конфіскували. Власти придумали акцию помочы школярам на Верховині і забезпечыли скору, з якой шевці зробили 4 тисячы 28 пар черевіків для діти. Черевікы будут продаваны. Ціна єдной пары од 2,3 аж по 3 пенґе, што не єст великом сумом. І зас на міністерстві рішыли, же од підозреных осіб будут одберати радия.

Вы, слухачы, стережте своі радия, жебы вам нихто іх не сконфіскувал. Радийо Русин.фм мы стережеме, а вы на Лемковині позерайте за ЛЕМ.фм.

Теодозия Латтова хвора, але через радийо вас не заразит. Даст добру раду – не ідте з хворотом до роботы, бо з того може быти лем векша хворота. Желаме вшыткым доброго здоровля, Марешці тіж.

 

на фото: Миколай Грицак і Хуст.

Шеруй.

О авторі

Богдан Ґамбаль

Присутний. Народил єм ся в Польковицях, на Нижнім Шлеску. Люблю ходити там де мі боронят і радити тото чого не дозваляют повідати. Люблю переносити границі. В радию Лем.фм єм од початку. Окрем радия тых моіх початків было більше - Стоваришыня і улюблена - Руска Бурса. Люблю чытати стары русиньскы ґазеты. Зачал єм публикувати іщы в Голосі Ватры. Контакт: gambal@lem.fm

Коментарі