Csemadok подля нового закона дістане 300 тісяч прямо. Приліпшыть собі і Матиця словацька

В місяці май 2022-го року презідентка Словацькой републікы Зузана Чапутова підписала два законы, котры дотуляють ся фінанцованя Матиці словацькой і мадярьского союзу Csemadok.

Покля новела закона о Матиці словацькій має быти платна од 1-го януара 2023-го року, і звекшыть ся ньов сума на фінанцованя інштітуції із сучасных 1 344 600 на 1,5 міліона евр, закон о фінанчній підпорі про Csemadok зачав быти платный од 1-го юла.

Мадярьскый общественный і културный союз на Словакії – Csemadok має подля нього діставати 300 000 евр каждый рік прямо од Міністерства културы Словацькой републікы.

Перешла пропозіція Дьордя Дімешія

З пропозіційов закона о фінанчній підпорі про Csemadok пришов іщі минувшого року депутат найміцнішого владного політічного руху Дьордь Дімеші.

Депутат тым законом слідовав вытворити леґіслатівны рамкы ґаранції реґуларной шторічной фінанчной дотації з розрахунковой капітолы Міністерства културы СР про тоту мадярьску културну іншітуцію. Csemadok подля Дімешія грає ключову роль при утримованю і розвиваню народной ідентічности, културы і соналежности Мадярів, котры жыють на теріторії Словакії, і при обороні їх общественных інтересів.

В арґументації ку пропозіції закона Дімеші писав, же орґанізація того часу існує як обчаньске здружіня, котре має 53 тісяч членів і веце як 400 містных орґанізацій на теріторії цілой Словакії. Припомянув, же в минулости вже Csemadok діставав пряму фінанчну дотацію од державы, но то было в році 1996 зрушене.

Якраз в тім році перестала існовати пряма підпора народностных орґанізацій на Словакії з державного розрахунку, і перешло ся на ґрантовы схемы, котры ся одвтогды многораз мінили.

300 тісяч прямо з міністерства

Дімеші хотів закон о фінанцованю про Csemadok протиснути іщі в минулім році, жебы быв платный од 1-го януара того року. Наконець ся ку ньому в парламенті дістали аж в місяці май, наслідно го підписала презідентка з платностьов од 1-го юла.

Мадярьске обчаньске здружіня теперь буде прямо з розрахуновой капітолы Міністерства фінанцій діставати каждый рік 300 000 евр на свій ход. Нова леґіслатіва обсягує і установліня, як має резорт културы поступати по передложіню жадости союзу о державну дотацію.

Приліпшыть собі і Матиця словацька

Вєдно із пропозіційов Дьордя Дімешія о прямім фінанцованю про Csemadok зачала рішыти ся і новела закона о Матиці словацькій, подля котрой од нового року буде діставати тота інштітуція 1,5 міліона намісто дотеперішніх 1 344 600 евр.

Мож повісти, же то было дашто за дашто. Покля бы ся не новелізовав закон о Матиці словацькій, якбач бы не перешов ани закон Дімешія.

„Річный розрахунок предметной інштітуції творить 1 344 600 евр, причім довгый період державна дотація давана Матиці словацькій не валорізовала ся, што запричінило, же за десять років мусила інштітуції пропустити 70 працовників,“ конштатовали втогды авторы новелы.

Підкреслили, же того часу є Матиця словацька фінанчно піддімензована, чо має неґатівный досяг і на роботу фаховых научных одділінь. А то і включно одділінь, котры в реґіонах старають ся о містны орґанізації а фолклорны ансамблі.

Припомянули, же Матиця словацька была од свого выникнутя підпоров словацького народа і їй сучасным цільом є будовати в молодых людях одношіня ку културі і історії. Зато мали за потрібне рішыти і вопрос фінанцованя а господаріня Матиці словацькой, жебы мало їй фінанцованя позітівный досяг на діялность стовкы културны інштітуцій, фолклорных ансамблів і подобно.

Csemadok дістане, остатні ніт

Закон, котрый на пропозіцію депутата Дімешія перешов в парламенті, є вынятком, котрый звыгоднює єдну меншынову орґанізацію єдной народностной меншыны.

Проґрамове выголошіня влады обсягує часть, в котрій ся пише, же влада спринимать Фонд на підпору културы народностных меншын за добре средство, котрым ся рішыть підпора народностной културы, і рахує з ним і до будучности. З меншыновым фондом бы ся мало раховати і в приготовльованім законі о поставліню народностных меншын.

Csemadok став вынятком в тій філозофії меншыновой културной підпоры, на основі котрой фунґують народностны орґанізації на Словакії.

Вынятком є то і з того погляду, же ся то дотуляло лем єдной орґанізації, і лем єдной народностной меншыны. Хоць остатні меншыны на Словакії не мають такы великы културны орґанізації, право мати пряму підпору на ход своїх просторів ці забезпечіня професіоналных робітників своїх орґанізацій з тым, жебы то было плачене прямо з державного розрахунку, а не через ґрантовы схемы, на котры ся чекать і дакілько місяців, не мають.

Позостаток меншыновой самосправы

Мадярьскый общественный і културный союз на Словакії, знамый під скороченов назвов Csemadok, быв основаный як Csehszlovákiai Magyar Dolgozók Kultúregyesülete (Културный союз мадярьскых робочіх в Чехословакії) у 1949-ім році, і быв союзом, під котрый належали културны неполітічны орґанізації мадярьской народностной меншыны у втогдышній Чехословакії.

Є то позостаток формы културной меншыновой самосправы, котра в Чехословакії існовала. Русины, в тім часі офіціално признаваны лем як Українці, мали подобну културну самосправу, котра мала назву Культурний союз українських трудяших (КСУТ). По 1989-ім році Русины основали свою властну орґанізацію – Русиньску оброду, проукраїньске крыло КСУТ вытворило „Союз Русинів-Українців“.

Csemadok зохабив собі свою скорочену назву, хоць по розділіню републікы уж є лем Мадярьскым общественным і културным союзом на Словакії. На обчаньске здружіня ся трансформовав у 1990-ім році.

Фото: Matica slovenská/FB.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА