lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
No Result
View All Result

Кошык єст порожній.

lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Далшый важный черепок до мозаікы історії нашого театру і перекладів театралных пєс

Книга вышла ку 65-ій річніці театралной роботы Ярослава Сысака.

Петро Медвідь Петро Медвідь
26. 7. 2023
» Рецензиі

Пару тыжднів тому дістала ся нам до рук нова публікація, яка была выдана Выдавательством Пряшівской універзты, і котрой редакторами суть двоми літературознателі з Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові – Валерій Падяк і Михал Павліч.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2023/07/190-perehlad-tyznia-tad.mp3

Книга має назву Театер Александра Духновіча у перекладах Ярослава Сысака, і была выданя з нагоды 65-ой річніці театралного діятельства Ярослава Сысака (звыкне ся писати і як Сисак, але зохабляме подля назвы публікації), русиньского актора, режісера, драматурґа і директора наперед Україньского націоналного театру, пак Театру Александра Духновіча в Пряшові (ТАД).

Продовжіня серії

Нова публікація – то продовжіня Серії ТАД, котру Падяк з Павлічом почали у 2021-ім році выданьом книгы Театер Александра Духновіча: 30 років, выбор із репертоара.

Валерій Падяк, котрый довгодобо занимать ся в рамках свого баданя і русиньскым театром а драматурґійов, вже давно мав тугу выдати пєсы, котры ся за многы рокы в театрі назберали, кедьже вшыткы зіставали в рукописах в театралнім архіві.

Зрозумів, же тоты переклады, котры свідчать окрім іншого о повноцінности нашого языка, треба вытягнути на світло світа і в книжній подобі, котра ту зістане.

Самособов, за веце як три декады русиньского Театру Александра Духновіча назберало ся величезне множество пєрекладів пєс (театер робить штири, даколи пять премєр в сезоні), і так лем малу часть, конкретно десять текстів было мож дати до споминаной публікації.

Но єдночасно в тім чіслі перекладів світило много раз мено Ярослава Сысака, котрый зробив десяткы перекладів про наш театер.  І так выникла думка, жебы друга публікація із Серії ТАД была присвячена лем тым перекладам, котры робив про ТАД Сысак.

Ярослав Сысак

Народив ся Ярослав Сысак 28-го мая 1939-го року в селі Пыхні, Снинського окресу, у втогдышній Чехословакії, до родины священика.

По абсолвованю середньой освіты на Педаґоґічній школі в Пряшові наступив як вісемнадцятьрічный до драматічного колектіву втогдышнього Україньского націоналного театру в Пряшові, де быв актором аж до 1966-го року. Пак пішов штудовати на Театралный інштітут Карпенка-Карого в Києві, де закінчів у 1971-ім році одділіня режії.

Пак вернув до пряшівского театру, в котрім майже три десяткы років робив режісера, єден час умелецького шефа, а од 1982-го до 1998-го року быв і директором. Якраз на посаді директора застигли го і політічны зміны в бывшій Чехословакії.

Сысак, єднако як Турок-Гетеш, быв нелем тым, хто як директор підписав ся під трансформацію театру, але постарав ся і о русиньскый репертоар.

Од другой половины 1980-ых років появляли ся в україньскім театрі і пєсы по русиньскы, у 1990-ім році під директором Сысаком змінив театер назву на Театер Александра Духновіча і став першов офіціалнов русиньсков інштітуційов по 1989-ім, а єдночасно перешов лем на русиньскый язык на сцені.

За тото мають велику заслугу Василь Турок-Гетеш, котрый робив драматурґа театру, а так само Ярослав Сысак як директор.

Сысак, єднако як Турок-Гетеш, быв нелем тым, хто як директор підписав ся під трансформацію театру, але постарав ся і о русиньскый репертоар. Понад двадцять пєс, котры грали або грають ся на нашій єдиній професіоналній сцені у світі по русиньскы, суть перекладом Ярослава Сысака.

Театер очарив нелем його. Жывот Талії присвятила і його небіжка жена Марія а дівка Ярослава, котры так само наступили іщі до втогдышнього Україньского націоналного театру, а пак стали тварями ТАД, причім дівка є доднесь членков драматічного колектіву.

Высше спомянуты, але і далшы факты з плодного театралного і літературного жывота Ярослава Сысака были рішучіма, же Падяк із Павлічом присвятили далшу публікацію якраз його перекладам.

Од Папгаргая по Ільфа-Петрова

Самособов, ани в тій публікації не подарило ся надруковати вшыткы переклады, котры Ярослав Сысак про наш театер зробив.

Но редакторы представлюють інтересный діапазон пєс, причім першый переклад мав свою премєру 19-го децембра 1990-го року, а тексты ідуть аж до сучасности, значіть, найдеме в публікації пєсы, котры были премєрованы лем недавно, і суть в сучаснім репертоарі ТАД.

480-сторінкова публікація приносить чітательови дванадцять перекладів пєс. Найдеме там світову, але і русиньску класіку.

Конкретно іде о пєсы Алойз Мырштік – Вілем Мырштік: Маріша; Іван Стодола: Бачова жена; Дюра Папгаргаї: Аґафія – старого попа дівка; Дюра Папгаргаї: Два листкы до Єрусалима; Дюра Папгаргаї: Сконана кавалерія; Петер Ковачік: Словацька рапсодія або Корчма під зеленым стромом; Алфред Жаррі: Краль Убу; Олексій Коломієць: Фараоны; Йозеф Ґреґор Тайовскый: Обіцянкы; Михал Валчак: Пісковиско, Ілья Ільф – Євґеній Петров: 12 стілців; Леонід Андреєв: Любов до ближнього.

I тов публікаційов потверджує ся, же наш язык є і языком найвысшой културы – театру.

Суть то переклады із чеського, словацького, французького, російского, україньского языка, але і з войводиньской варіанты русиньского языка, а наш театралный класік Дюра Папгаргаї має в публікації аж три пєсы.

Нелем переклады

Публікація не є лем надрукованьом перекладів, котры Ярослав Сысак за десяткы років про Театер Александра Духновіча зробив.

Книгу збогачує курта творча біоґрафія Сысака, але так само і велике інтервю з нашов театралнов особностьов. Обидві части публікації приготовив Валерій Падяк. Так само в книзі находять ся знимкы, ці жо жывота Сысака або з пєс, котры інсценовали ся на дочках ТАД.

Додатком книгы є і список премєр пєс, котры в роках 1990 аж 2022 на русиньскый язык переклав Ярослав Сысак, якый приготовив Михал Павліч.

Нова публікація з рук Валерія Падяка і Михала Павліча Театер Александра Духновіча у перекладах Ярослава Сысака є далшым важным черепком до мозаікы історії нашого театру і перекладів театралных пєс, на што Русины можуть быти правом гордыма.

Бо і тов публікаційов потверджує ся, же наш язык є і языком найвысшой културы – театру.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Лемківскы бізнесмены

28. 8. 2024

Творы Духновіча в унікатній верзії із дотеперь непублiкованым стихом

18. 6. 2024
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Nadawca / Про наше радийо
  • Cyfrowa Biblioteka RB / Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2025. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні
    • Інче
Manage Consent
To provide the best experiences, we use technologies like cookies to store and/or access device information. Consenting to these technologies will allow us to process data such as browsing behavior or unique IDs on this site. Not consenting or withdrawing consent, may adversely affect certain features and functions.
Functional Always active
The technical storage or access is strictly necessary for the legitimate purpose of enabling the use of a specific service explicitly requested by the subscriber or user, or for the sole purpose of carrying out the transmission of a communication over an electronic communications network.
Preferences
The technical storage or access is necessary for the legitimate purpose of storing preferences that are not requested by the subscriber or user.
Statistics
The technical storage or access that is used exclusively for statistical purposes. The technical storage or access that is used exclusively for anonymous statistical purposes. Without a subpoena, voluntary compliance on the part of your Internet Service Provider, or additional records from a third party, information stored or retrieved for this purpose alone cannot usually be used to identify you.
Marketing
The technical storage or access is required to create user profiles to send advertising, or to track the user on a website or across several websites for similar marketing purposes.
Manage options Manage services Manage {vendor_count} vendors Read more about these purposes
View preferences
{title} {title} {title}