lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

День памяти Андраша Штумф-Бенедека

Петро Медвідь Петро Медвідь
20. 9. 2018
» Культура
23-ій марец є Світовым дньом Русинів
Бібліотека Русинів Мадярьска імени професора Іштвана Удварія орґанізує дня 28-го септембра 2018-го року подію під назвов День памяти Андраша Штумф-Бенедека, познакомленя з дідовизнов писателя.

В рамках події, котра одбуде ся в просторах Вседержавной бібліотекы загранічных языків в Будапешті, участны будуть годны выслухати сім лекцій, котры будуть обогачены промітаньом філму а Штумф-Бенедекови. Уж од 14-го септембра мож в рамках супроводного проґраму той події видіти в просторах споминаной бібліотекы, у Выставковій салі русиньской музейной колекції імени Др. Атаназа Фединця експозіцію під назвов Русины у минулости. Выставка закінчіть ся 28-го септембра.

Андраш Штумф-Бенедек

Андраш Штумф-Бенедек народив ся 1-го фебруара 1947-го року в Мукачові. Быв доктором історії културы і тлумачом. У 1970-ім році закінчів філолоґію на Ужгородьскій універзіті. В роках 1966 аж 1967 робив у ґазеті Закарпатьска правда (Kárpáti Igaz Szó) і од 1969-го року быв редактором Закарпатьского книжнього выдавництва (Kárpáti Kônyvkiadó).

У 1976-ім році на основі тиску діктатуры Брежнєва мусив одыйти із родной землі і переселив ся до Мадярьска. Там зачав занимати ся історійов народностных меншын. Першы його публікації появили ся у 1969-ім році у підкарпатьскій пресі. Темов його многых книг є історія Підкарпатя, його култура ці розвой мадярьской културы на Підкарпато. В Мадярьску здобыв і докторьскый тітул, кедь обгаїв дізертацію на тему Історія підкарпатьской історіоґрафії.

Хоць Андраш Штумпф-Бенедек писав по мадярьскы, на основі цінности його публікації односно русиньской тематікы многы авторы перекладали його публікації на русиньскый язык. Такым прикладом была його книжка A gens fidelissima: a ruszinok із 2003-го року, котру на русиньскый язык перевів Іґор Керша під назвов Сoсїды добрі и вшелиякы. Русины, gens fidelissima. Окрім спомянутой роботы Штумф-Бенедек написав далшы штири книжкы о історії і етноґрафії карпатьского краю.

Лавреат премії Антонія Годинкы

Андраш Штумф-Бенедек так само тлумачів русиньску поезію на мадярьскый язык. Перед мадярьского чітателя ся так годна была дістати поезія такых авторів Федынышынець, Сочка-Боржавин ці Петровцій. Його публіцістічны творы печатали ся в часописі мадярьскых Русинів Русинськый світ, в русиньскых алманах і у мадярьскій періодічній пресі.

Быв актівным участником научных конференцій, котры орґанізовало Общество ім. Александра Духновіча в Ужгороді ці Общество ім. Антонія Годинкы в Будапешті.

Його робота дістала і оцініня. У 2005-ім році став лавреатом Премії Антонія Годинкы. Написав поетічны поетічны збіркы  Старі стихы (Régi versek, 1995 р.) і Бездомный (Itthontalanu,l 2006 р.), за котру у 2007-ім році став лавреатом Літературной премії ім. Ороня Яноша і Премії за мадярьске уменя.

Хоць за народностьов Мадярь, Андраш Штумф-Бенедек быв патріотом Підкарпатя і Русины в Мадярьску честують го за його великы намагы в справі самоусвідомліня русиньского народа. Умер 8-го септембра 2008-го року.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА


ShareTweet

Повязаны дописы

Вышла книга присвячена сторічніці православного монастыря в Ладомировій

Вышла книга присвячена сторічніці православного монастыря в Ладомировій

27. 11. 2023
Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць децембер 2023

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць децембер 2023

27. 11. 2023
Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні