Днес 98. річниця віче во Фльоринці, котре завязало Начальну Раду Лемковины, будучу початком до Руской Народной Республикы Лемків.
Ден тот, 5. грудня/децембра, вызнаний єст в Польщы як свято нашой меншыны – Ден Русина. Было встановлене на пропозицию Світового Конґресу Русинів, якє вышло з ініциятивом, жебы кажда членьска держава выбрала собі дату празднувати Ден Русина. На Словациі то 12. червця/юния, на Украіні 24. квітня/апріля, в ЗША 26. жолтня/октобра, в Сербіі 15. січня/януара, а в Хорвациі 23. мая. Кажда держава выбрала собі дату звязану з даком важном історичном подійом з жытя Русинів в даній державі. В Польщы, в звязку з річницьом віче лемківской інтеліґенциі во Фльоринці, выбрано як раз 5. грудня/децембра. З той нагоды в недільне пополудне 4. грудня/децембра до Фльоринкы, на пляц, де проходило віче, выбрали ся делеґяциі зо Стоваришыня Лемків та Стоваришыня Руска Бурса, жебы зробити сой памяткову знимку під церквом і плебанійом. Делеґация мала зо собом тіж памятковий напис, інформуючий о річници. Пак переіхано до Руской Бурсы в Ґорлицях де в Ізбі Памяти Івана Русенка зложено квітя під пропамятныма таблицями двох будителів Русинів – Івана Русенка і Александра Духновича, та одспівано гымн. Першу на Лемковині таблицю А. Духновичу одкрыто на влонишнім празднуваню Дня Русина, якє проходило в в Польщы першыраз. Голос про символику віче во Фльоринці для русинського народа забрали Петро Трохановскій – сучасний Учытель Лемків, Андрий Копча – ведучий Стоваришыня Лемків і Богдан Ґамбаль зо Стоваришыня Руска Бурса.
Дальшом частю свята была авторска стріча з Антонийом Крогом – авотором книжкы пн. За тамтом гором оповідаючой о Лемках. Была то єдна з першых промоцийных стріч з автором, посвяченых тій публикациі. В книжці найти мож істориі про тых, котры вернули з выселінь, ци то на Украіну ци на західні землі Польщы, о приспособліню ся до неприязных реалий Польской Народной Республикы, о першых концертах ансамблю Лемковина, о лемківскых зъіздах – Ватрах, привязаню до традициі, культуры, языка. О тым м.ін. оповідал Антоний Крог, а сама стріча вказала го як чловека выдатного таланту до призераня ся лемківскому жытю, котрий парудесят років не лем занимал ся науковым досліджаньом русиньской меншины, але і выробил сой серед єй передставників вельо щырых приятельскых звязків, підтримуваных доднес.
Як повіл сам автор – о книжці думал іщы в 80. роках, але подля його опініі, в тым часі не могла бы ся вказати, бо не дозволила бы до того цензура. Через наступны рокы фурт мал замірене єй написати, але ждал на добрий момент. Бесіду з Антонийом Крогом вюл його приятель, м.ін. завдякы котрому дознавал ся про лемківскій світ – Петро Мурянка. Оба то неповторны особливости, обдарены великым знаньом і непересічным гумором, зато вчерашня стріча і бесіда двох несторів была для слухачів занимаючом і барз цікавом для духа.
«Річник Руской Бурсы 2005»
«Оповім Ти байку…», Част 3, Горошок, бобошок
«Річник Руской Бурсы 2015»
«Річник Руской Бурсы 2013»
«Річник Руской Бурсы 2008»
«Річник Руской Бурсы 2007»
Лемківскы смакы / Кухарска книжка
Владимір Хыляк, «Повісти і оповіданя» (до выбору том I, ІІ, III або IV)
«Річник Руской Бурсы 2011»
«Оповім Ти байку...», Част 2, Косит Комар
Кошелька «Бо з тым ся родиш»
Петро Поляньскій, «Карпатскы новелі» (том II)
Сестры Бочнєвич Project «Лемківскы варияциі»
Vladislav Sivý «Смутный клавн, віршы і ґітары»
Łemkowie są... - плякат до побраня / ДАРМО
«Пісні і співанкы Петра Мурянкы – част ІII. Олена Стефановска»
Дротар - плякат А3
«Пуща. Істориі карпатскых буків»
«Річник Руской Бурсы 2009»
Петро Поляньскій, «Карпатскы новелі» (том I)
В. Гунянка, П. Медвідь, Б. Ґамбаль, «Перша ліґа парібків» 

















