Голосник

Ден Русина в Польщы

Днес 98. річниця віче во Фльоринці, котре завязало Начальну Раду Лемковины, будучу початком до Руской Народной Республикы Лемків.

Ден тот, 5. грудня/децембра, вызнаний єст в Польщы як свято нашой меншыны – Ден Русина. Было встановлене на пропозицию Світового Конґресу Русинів, якє вышло з ініциятивом, жебы кажда членьска держава выбрала собі дату празднувати Ден Русина. На Словациі то 12. червця/юния, на Украіні 24. квітня/апріля, в ЗША 26. жолтня/октобра, в Сербіі 15. січня/януара, а в Хорвациі 23. мая. Кажда держава выбрала собі дату звязану з даком важном історичном подійом з жытя Русинів в даній державі. В Польщы, в звязку з річницьом віче лемківской інтеліґенциі во Фльоринці, выбрано як раз 5. грудня/децембра. З той нагоды в недільне пополудне 4. грудня/децембра до Фльоринкы, на пляц, де проходило віче, выбрали ся делеґяциі зо Стоваришыня Лемків та Стоваришыня Руска Бурса, жебы зробити сой памяткову знимку під церквом і плебанійом. Делеґация мала зо собом тіж памятковий напис, інформуючий о річници. Пак переіхано до Руской Бурсы в Ґорлицях де в Ізбі Памяти Івана Русенка зложено квітя під пропамятныма таблицями двох будителів Русинів – Івана Русенка і Александра Духновича, та одспівано гымн. Першу на Лемковині таблицю А. Духновичу одкрыто на влонишнім празднуваню Дня Русина, якє проходило в в Польщы першыраз. Голос про символику віче во Фльоринці для русинського народа забрали Петро Трохановскій – сучасний Учытель Лемків, Андрий Копча – ведучий Стоваришыня Лемків і Богдан Ґамбаль зо Стоваришыня Руска Бурса.

Дальшом частю свята была авторска стріча з Антонийом Крогом – авотором книжкы пн. За тамтом гором оповідаючой о Лемках. Была то єдна з першых промоцийных стріч з автором, посвяченых тій публикациі. В книжці найти мож істориі про тых, котры вернули з выселінь, ци то на Украіну ци на західні землі Польщы, о приспособліню ся до неприязных реалий Польской Народной Республикы, о першых концертах ансамблю Лемковина, о лемківскых зъіздах – Ватрах, привязаню до традициі, культуры, языка. О тым м.ін. оповідал Антоний Крог, а сама стріча вказала го як чловека выдатного таланту до призераня ся лемківскому жытю, котрий парудесят років не лем занимал ся науковым досліджаньом русиньской меншины, але і выробил сой серед єй передставників вельо щырых приятельскых звязків, підтримуваных доднес.

Як повіл сам автор – о книжці думал іщы в 80. роках, але подля його опініі, в тым часі не могла бы ся вказати, бо не дозволила бы до того цензура. Через наступны рокы фурт мал замірене єй написати, але ждал на добрий момент. Бесіду з Антонийом Крогом вюл його приятель, м.ін. завдякы котрому дознавал ся про лемківскій світ – Петро Мурянка. Оба то неповторны особливости, обдарены великым знаньом і непересічным гумором, зато вчерашня стріча і бесіда двох несторів была для слухачів занимаючом і барз цікавом для духа.

Шеруй.

О авторі

Наталія Малецка-Новак

Хоц по школі інжынєр, то не тыкат ся роботы по тзв. фаху ;) Зато уж од вельо років доносит о вшыткым, што ся діє на Лемковині. І не лем. Штоденньо од 11.00 год. веде lifestyle'овый проґрам «Пачісна година» , а в суботы о 9.00 год. чытат для Вас порталь. Контакт: natalia@lem.fm

Коментарі