Димитрий Шостакович, «З повагом», просит Павел Малецкій – неділя, 20.00 год.

Ґеній Шостаковича рішыл о славі композитора як творци великой музикы половины ХХ ст. Симфоніі находят ся в центрі його творчости, оддают дорогу його артистичного розвитку, як і бурливу долю Радяньского Союзу.

Зимна война і Радяньскій Союз, сплітаючы ся зо штуком Димитрия Шостаковича (1906-1975), доднес сут основом при одбераню його музикы. «Неє музикы, котра нич не значыт» бесідувал до своіх студентів Шостакович. Слова были тіж артистичным мотто.

Компонувал симфоніі, концерты, камеральну музику, творы на фортепіан, оперы, пісні і балеты. Шостакович є єдным з найпопулярнійшых симфоніків теперішньой добы. Коли мал 9 років, вказал ся його абсолютный слух і феноменальна памят. Матери не подабала ся думка компонуваня, воліла, жебы сын грал на фортепіані, она была його першом учытельком. З часом вступил до Ленінґрадской Консерваториі, што рекомендувал єден з найзнаменитшых авторитетів росийской музикы Александер Ґлазунов.

На 19 років запрезентувал світу свою першу симфонію. Приняли єй в Ленінґраді з великым ентузиязмом. Дозволило то Шостаковичови продолжати студиі з обшыри композициі. Творчіст композитора родила ріжны насторі серед радяньскых власти, што спричыняло раз векше, раз менше заінтересуваня артистом.

Світову славу принесла Шостаковичови опера «Леді Макбет Мценського повіту». Ситуация одвернула ся, коли оперу виділ в Большом Театрі Сталин. Творчіст Шостаковича была міцно звязана з товдышньом політичном ситуацийом. Тематика і пересланя творів Шостаковича роблят з него єдного з найбільшых композиторів клясичной музикы в ріжных значынях того слова.

В проґрамі выслухате джазову суіту но 2, симфонію но 7, фраґменты суіты «Гамлет» та фраґменты музикы до фільму «Овід».