Добродитель Русинів ся народив перед 175-ма роками

Економ, публічный діятель, добродитель, фаховець в рамках орґанізації сельского господарьства. Хоць Едмунд Еґан не мав русиньске походжіня, до історії Русинів і Підкарпатя записав ся великыма буквами. Русины му дали збудовати і памятник. Минать 175 років од народжіня того, котрый зреформовав господарьство на Підкарпатю і забеспечів так його розвиток.

Народив ся Єдмунд Еґан (Egán Ede) 13-го юла 1841-го року в Чакторні, втогды Угорьске кральовство. Быв мадярьскым економом шкотьского походжіня. Матуровав на ґімназії в Сомбатеї, потім абсолвовав Высшу економічну школу в Галле в Німецьку. Аґрарьне право штудовав у Відню. По закінчіню штудій робив на Чехах, в Німецьку, Італії і у Великобрітанії. Веце як десять років працовав на міністерстві сельского господарьства Угорьска як референт вопросів выробы молочной продукції. Написав серію науковых прац о економічных проблемаы і історії сельского господарьства Угорьска.

В історії Подкарпатьской Руси мено Едмунда Еґана появило ся роком 1897, коли быв менованый за ведучого робочой ґрупы, котра мала за задачу реалізацію плану реконштруцкії господаріня русиньскых комітатів. Тот план є знамый під назвов Верховиньска акція(Hegyvidéki akció), так само ся до історії записала як Акція Еґана.

Такой по своїм менованю одышов на Підкарпатя, де докладно досліджав досправдову господарьску сітуацію, головно у Бережскім комітаті. Еґанів план раховав зо звышіньом земледілской выробы в областях рівнины путьов модернізації, росшыріньом теріторій орной земли, меліораційов і рекултіваційов на полонинах, основаньом дружстев на селах, освітов селянинів в напрямі модерного господаріня. Про Верховину Еґан предпокладав заведжіня новых форм годовлі худобы, раціоналного хоснованя полонин, поміч державы коло накупованя новых, продуктівнішых племен ходобы.

Найквекшым проблемом Верховины была за поглядом Едмунда Еґана лихва. Од державы жадав вытворіня цівілізованой кредітовой сістемы і далше хотів селянинам вернути із фінанчнов дотаційов державы холем часть земли, котру їм взяли лихварі. Угорьскый сейм мав за його поглядом штоскоріше выпрацовати і схвалити серію законів, котры бы сперали далшой діалности лихварів. Остерігав угорьскы власти, же покы не буде за помочі державы зліпшена сітуація на Підкарпатю, він може точно встановити день, коли із того краю втече за океан остатній Русин.

Едмунд Еґан не забыв ани на політічный розмір Верховиньской акції. Підкресльовав, же угорьска влада має тот раз унікатну шанцу здобыти собі приязни Русинів і раз і навсе їх змадярізовати. Угорьске міністерство земледілства зрозуміло остеріганя Еґана і зрядило в Мукачові Експозітуру гірьскых комітатів під його веджіньом як деташоване одділіня міністерства про реалізацію Верховиньской акції.

У 1898-ім році підписала Експозітура з ґрафом Шенборном, маїтельом найвекшого панства в краю, договор о арендованю 3155 гектарів орной земли на 25 років. Тота земля была розділена на парцелы і дана до аренды окремым родинам без права проданя, далшого арендованя і даваня до лихвы. У тім самім панстві было взятых до аренды много полонин.

За Еґановым планом бы ся могло в полонинах при їх раціоналнім хоснованю в літній сезоні пасти 12 тісяч фалатків худобы (в тім часі было в цілім комітаті Береґ лем 3 аж 4 тісяч фалатків худобы). Із Тіролії было привезено 1200 коров, якы были із высокопродуктівного племя. Окремы фалаткы были даны селянинам. Пять років худоба зіставала у властництві державы, потім мала перейти бесплатно на селянянина. Селянины мали заказано пасти на арендованых полонинах чуджу худобу вєдно із властнов (арендованов). Тот заказ мав заборонити знеужываню арендованых пасвиск лихварями.

У 1899-ім році были на полонинах Плай, Керніця, Грубішта, Рурицька збудованы на втраты державы штири літні стайні про коровы, кажда про 120 фалатків худобы. У 1901-ім році Експозітура на полонині Плай збудовала дві мурованы стайні про коровы, дві молочарні і хыжу. В тім самім році збудовала водовод. До року 1901 было закінчене будованя 80-ох км приступовых драг і 50-ох км горьскых стежок.

Діялность Едмунда Еґана выкликала неспокійность містных лихварів. 18-го септембра 1901-го року в Ужгороді быв на Еґана зробленый атентат, на наслідкы котрого карпатьскый реформатор 20-го септембра вмер. Його похорону участнило ся майже 12 тісяч русиньскых селянинів із цілого Підкарпатя. На память свого добродителя, як го называли, зробили збірку. За вызбераны грошы быв на місці атентату на Еґана збудованый памятник – монументалный марморовый хрест. Комуністічны власти дали у 1960-ім році тот памятник сторгнути. Русины, за помочі мадярьскых і русиньскых обществ, обновили тот памятник у 1996-ім році.

Статя была оброблена на основі статей Івана Попа in: П. Р. Маґочій і кол. – Енциклопедія історії та кулитури карпатьских русинів (Еґан Едмунд), Ivan Pop – Osobnosti našich dějin (Egan Edmund).

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА