Зындранівскє «Од Русаль до Яна» з дощом, але теплым і приємным

В остатній вікенд липця/юлия 2022 р. в Зындрановій одывало ся дводньове свято «Од Русаль до Яна», якє орґанізуване єст місцевым Музейом Лемківской Культуры. Подія проходила в суботу і неділю, хоц по правді гості зачали ся сходити до Зындрановой уж в пятницю пополудни.

«Од Русаль до Яна» вернуло по паролітній перерві спричыненій пандемійом коронавіруса, хоц треба додати, што за остатні рокы подія не могла одбывати ся реґулярно з причыны планного єй фінансуваня державныма інституциями.

Вчас дводньового святкуваня мож было не лем видіти богатство лемківской культуры згромаджене в музейных просторах, але і почути рідне слово, музику, як тіж мати хвилю рефлекциі звязаной зо споминаном 75. річницьом Акциі «Вісла».

Дощ, теплый і приємный

Проґрам зындранівской подіі зачал ся в суботу пополудни. В першый ден одбыло ся звиджаня музею, презентация книжок, але тіж был час на положыня квітя під памятниками мартиролоґіі лемківской нациі. Іщы з давных років подіі «Од Русаль до Яна» традицийом было, што присутны оддавали памят жертвам лаґрів в Талергофі і Явожні.

На обшыри музею находят ся памятникы посвячены тым траґічным місцям. Так само находит ся таблиця посвячена загально Акциі «Вісла», яка была одкрыта на 70. річницю выгнаня.

Головна част подіі проходила не на обшыри музею, а на оддаленым дакус пляци при місцевым культурным домі. Там же на великій сцені в пленері одбывали ся выступліня в першый ден. Концертову част збогатили свойом музиком Аґата Рымарович і фольковый лемківскій ансамбль Серенча, єднак дальша част концерту ґорлицкой ґрупы мусіла одбыти ся уж в середині культурного дому. Над Зындранову пришла велика злива, яка такой лем на хвилю перервала пленерове святкуваня «Од Русаль до Яна».

Планна хвиля не уступила ани в неділю. Проґрам того дня одкрывала Божеска Літургія в місцевій православній церкви св. Миколая, яку одслужыло двох священників – парох о. Марек Ґоцко і о. Душан Сконц, завідуватель парохіі в Вільшавці (окрес Стропків). Проповід по русиньскы выголосил як раз приіздный з Пряшівской Руси єґомость.

Затягло ся, але дали раду

До кінця была надія, што ся дакус протріщыт (і по правді через даяку хвилю так было), але на обшыри перед сценом зробило ся великє болото. Так орґанізаторы конечно рішыли, што і другій ден подіі мусит одбыти ся під стріхом культурного дому.

Як раз то недільна част была такой офіцияльным одкрытьом свята. Згромадженых і присутных запрошеных гостів привитал ґазда подіі Богдан Ґоч, якій є ведучым Товариства для Розвитку Музею Лемківской Культуры. Подію конферувал Миколай Ґоч.

Як першый з запрошеных гостів голос забрал Дариюш Собєрай, віцеведучый Соймику підкарпатского воєдіства. Спомнул на особу заслуженого лемківского діяча Федора Ґоча, якій проти ріжным неприхыльным обставинам зміг основати і долгы рокы вести Музей Лемківской Культуры.

Дальше голос заберали другы з запрошеных гостів. Присутна была др Мирослава Копыстяньска, членкыня Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын, яка в своім слові прикликала припадаючу на тот рік 75. річницю Акциі «Вісла».

За лемківску соспільну орґанізацию Стоваришыня Лемків присутный был секретарз ГЗ СЛ Севериян Косовскій, якій заєдно выступувал як редактор Радия Руской Бурсы з Ґорлиц ЛЕМ.фм. Подякувал за запрошыня в імени ведучого ГЗ СЛ Андрия Копчы і так само спомнул Федора Ґоча, на історию зындранівского музею, подіі «Од Русаль до Яна» та поґратулювал повороту свята по парох роках перервы.

По промовах на сцену як першы вышли Свидницкы Геліґонкаре, якы на сам початок заспівали вшыткым Русинам на многы і благы літа. По них на сцені презентували ся дальшы колективы. Радо принята была польска Капеля Рымановяне, яка грала і нашы лемківскы мелодиі.

По лемківскы заграли часты гості в Зындрановій Ганця і Славко. Своі прекрасны русиньскы голосы запрезентували Сестры Ковачовы з Пряшівщыны. Пак запрезентувал ся найбільшый за чыслом членів колектив – Ансамбль Пісні і Танця Ославяне з Мокрого, якій облеченый был в команецкы кроі і такой цілый концерт дал з лемківскым репертуаром.

Фурору зробила капеля Стропковяне, яка хоц прямо на зачатку заявила, што сут словацком капельом, то в своім репрертуарі мали пару русиньскых співанок. На сам конец лемківску забаву заграли Гудакы, якы весело кінчыли неєдну зындранівску подію.

Желаня доброй хвилі

Такой вшыткы в офіцияльных, але і в тых меньше офіцияльных бесідах апелювали до орґанізаторів, жебы зындранівскє «Од Русаль до Яна» конечно одбыло ся о рік і вернуло до календаря подій як постійна стріча.

Першый річник «Од Русаль до Яна» был зорґанізуваный в 1992 р. Перед пандемійом два остатні річникы одбыли в 2015 р. і в 2019 р. Сама ініциятива явит ся потрібном в тій части Лемковины, кєд же Зындранова і околиці то єдно з більшых скуписк Лемків, якы вернули з выгнаня на обшыр днешнього підкарпатского воєдіства.

З поворотом на рідны землі як раз вяжут ся початкы істнуваня Музею Лемківской Культуры в Зындрановій. Першы крокы были поставлены на стрічы проведеній 17. серпня/авґуста 1968 р. в Білянці. Там же прошла нарада при присутности лемківскых діячів.

Были то Михал Доньскій, Михал Дзвінка, Федір Ґоч, Павел Стефановскій, Ярослав Трохановскій, Федір Кузяк та Леон Ґаль. Стріча закінчыла ся покликаньом до жытя Музейной Рады і Ізбы Памяток Лемківской Культуры в Зындрановій. Прото тіж офіцияльный початок музейной діяльности то 18. серпня/авґуста 1968 р. Музей початково фунґувал як Хыжа Памяток Лемківской Культуры.