Драмы Андрия Копчы

Остатнім часом до нашых рук трафила нова лемківска книжка. То збірка драм Андрия Копчы, котру выдало Стоваришыня Лемків. Выданя цінне о тілько, што за остатні рокы такой не являт ся драматурґічна творчіст по лемківскій страні Карпат.

В збірці нашли ся штырі драмы, котры Копча написал під конец 80. і 90. років ХХ ст. Сут то «Одтяты корені», «На чужыні», «Остатня година» і «Малювати, малювати».

На початку был театр

Выданя збіркы зышло ся як раз з ювілейом 30-літя діяльности Стоваришыня Лемків, першой незалежной повыселенчой лемківской орґанізациі в Польщы. І тото є основне, кєд пізриме на початкы той орґанізациі.

Вводне слово і загальну редакцию выданя приправил Петро Трохановскій. Він тіж, як і Копча, был присутный при початках Стоваришыня Лемків. Істория писала ся так, што єдным з імпульсів до основаня в 1989 р. в Ліґници лемківской орґанізациі были театральны пробы, котры в тамтым часі рыхтувал Копча, цілю выставити свою першу лемківску пєсу «Одтяты корені». Акторы-аматоры вєдно з дальшыма активістами заняли ся основаньом соспільной орґанізациі.

Як раз «Одтяты корені» были том пєсом, котра покріпила надіі люди. Автор зачал писати ю в половині 1987 р., а завершыл 1. листопада/новембра 1988 р. Фраґменты чытал заінтересуваным уж 10. грудня/децембра 1988 р. на стрічы присвяченій культурі, зорґанізуваній через Димитрия Русинку в Ліґници. Неодолга, на VII Лемківскій Ватрі в Бортным, котра, як пише Трохановскій во вступі, была «завітньом» і остатньом «нашом» ватром, драма была одограна в рамках специяльной части, яка проходила в першый ден – «Дня Стоваришыня Лемків».

Драматурґічна творчіст на основі історичных дій

Драма «На чужыні» была писана в роках 1990-91. Выставлена была лем двараз – в Ліґници і Михалові. Пєсу «Остатня година» Андрий Копча написал на зламі 1992-93 р. Премєра одбыла ся вчас ІІ Світового Конґресу Русинів в Креници, в маю 1993 р. Більшіст драмы была схоснувана в першій части фабулярного фільму «Акция Вісла», до котрого сценарий і режысерию робил так само Андрий Копча.

Послідньом зо штырьох публикуваных драм єст пєса «Малювати, малювати». То сценічный образ жытя Никыфора Креницкого (Епіфана Дровняка). Прапремєра одбыла ся вчас І Медженародного Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры в Креници, котре было орґанізуване в маю 2000 рока.

При каждій з драм находят ся основны про ню інформациі. Опубликуваны были і фотоґрафіі з представлінь.

Кажда з драм была одограна акторами аматорского театру Стоваришыня Лемків, котрый активно фунґувал што найменьше через декаду 90. років ХХ ст.

Вшыткы тексты написаны Копчом односит ся до історичных дій лемківской/русиньской громады в Польщы. Писал для покріпліня люди, як раз в тым періоді, котрый днес называме третім возроджыньом Русинів. Такє возроджыня, політичне, соспільне, культурне (духове) проходило тіж за справом театру, котрый аматорско завдякы тым пєсам, в більшій або меншій мірі, вказувал фраґмент нашой культуры.

Про автора
Андрий Копча вродил ся 10. вересня/септембра 1954 р. З Лемковины його рід походит зо Святковой і Бортного. Копча студиювал культурознавство на Вроцлавскым Університеті і режысерию в Державній Высшій Фільмовій, Телевізийній і Театральній Школі в Лодзи.

 

Знаный єст предовшыткым з соспільной діяльности як ведучый Стоваришыня Лемків. Ведучым єст од початку реґістрациі діяльности, т.є. од 7. квітня/апріля 1989 р., аж до днес. Од І Світового Конґресу Русинів в 1991 р. єст членом Світовой Рады Русинів (єдну каденцию был єй шефом).

Андрий Копча то режысер, сценариста і писатель. Дебютувал в 1980 р. в Польскым Радию слуховиском Фауль. Окрем спомненых драм, на початку ХХІ ст. на основі своіх сценариів зреалізувал дві части фабулярного образу про выгнаня Лемків в 1947 р.

Повязаны дописы

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Наш порталь можете чытати чысто дармо, але кєд маш охоту - можеш нас спомочы. Буде нам барз мило!

Жебы спомочы нас даком вплатом, без ниякых зобовязань, втисний притиск або зоскануй код QR.

Nasz portal jest darmowy, nie mamy (i nie chcemy) na nim reklam. Jeżeli masz ochotę - możesz wesprzeć naszą codzienną pracę.

Aby wspomóc nas jednorazową wpłatą, bez żadnych zobowiązań, kliknij przycisk lub zeskanuj kod QR.