Голосник

Драмы Андрия Копчы

Остатнім часом до нашых рук трафила нова лемківска книжка. То збірка драм Андрия Копчы, котру выдало Стоваришыня Лемків. Выданя цінне о тілько, што за остатні рокы такой не являт ся драматурґічна творчіст по лемківскій страні Карпат.

В збірці нашли ся штырі драмы, котры Копча написал під конец 80. і 90. років ХХ ст. Сут то «Одтяты корені», «На чужыні», «Остатня година» і «Малювати, малювати».

На початку был театр

Выданя збіркы зышло ся як раз з ювілейом 30-літя діяльности Стоваришыня Лемків, першой незалежной повыселенчой лемківской орґанізациі в Польщы. І тото є основне, кєд пізриме на початкы той орґанізациі.

Вводне слово і загальну редакцию выданя приправил Петро Трохановскій. Він тіж, як і Копча, был присутный при початках Стоваришыня Лемків. Істория писала ся так, што єдным з імпульсів до основаня в 1989 р. в Ліґници лемківской орґанізациі были театральны пробы, котры в тамтым часі рыхтувал Копча, цілю выставити свою першу лемківску пєсу «Одтяты корені». Акторы-аматоры вєдно з дальшыма активістами заняли ся основаньом соспільной орґанізациі.

Як раз «Одтяты корені» были том пєсом, котра покріпила надіі люди. Автор зачал писати ю в половині 1987 р., а завершыл 1. листопада/новембра 1988 р. Фраґменты чытал заінтересуваным уж 10. грудня/децембра 1988 р. на стрічы присвяченій культурі, зорґанізуваній через Димитрия Русинку в Ліґници. Неодолга, на VII Лемківскій Ватрі в Бортным, котра, як пише Трохановскій во вступі, была «завітньом» і остатньом «нашом» ватром, драма была одограна в рамках специяльной части, яка проходила в першый ден – «Дня Стоваришыня Лемків».

Драматурґічна творчіст на основі історичных дій

Драма «На чужыні» была писана в роках 1990-91. Выставлена была лем двараз – в Ліґници і Михалові. Пєсу «Остатня година» Андрий Копча написал на зламі 1992-93 р. Премєра одбыла ся вчас ІІ Світового Конґресу Русинів в Креници, в маю 1993 р. Більшіст драмы была схоснувана в першій части фабулярного фільму «Акция Вісла», до котрого сценарий і режысерию робил так само Андрий Копча.

Послідньом зо штырьох публикуваных драм єст пєса «Малювати, малювати». То сценічный образ жытя Никыфора Креницкого (Епіфана Дровняка). Прапремєра одбыла ся вчас І Медженародного Бієнале Лемківской/Русиньской Культуры в Креници, котре было орґанізуване в маю 2000 рока.

При каждій з драм находят ся основны про ню інформациі. Опубликуваны были і фотоґрафіі з представлінь.

Кажда з драм была одограна акторами аматорского театру Стоваришыня Лемків, котрый активно фунґувал што найменьше через декаду 90. років ХХ ст.

Вшыткы тексты написаны Копчом односит ся до історичных дій лемківской/русиньской громады в Польщы. Писал для покріпліня люди, як раз в тым періоді, котрый днес называме третім возроджыньом Русинів. Такє возроджыня, політичне, соспільне, культурне (духове) проходило тіж за справом театру, котрый аматорско завдякы тым пєсам, в більшій або меншій мірі, вказувал фраґмент нашой культуры.

Про автора
Андрий Копча вродил ся 10. вересня/септембра 1954 р. З Лемковины його рід походит зо Святковой і Бортного. Копча студиювал культурознавство на Вроцлавскым Університеті і режысерию в Державній Высшій Фільмовій, Телевізийній і Театральній Школі в Лодзи.

 

Знаный єст предовшыткым з соспільной діяльности як ведучый Стоваришыня Лемків. Ведучым єст од початку реґістрациі діяльности, т.є. од 7. квітня/апріля 1989 р., аж до днес. Од І Світового Конґресу Русинів в 1991 р. єст членом Світовой Рады Русинів (єдну каденцию был єй шефом).

Андрий Копча то режысер, сценариста і писатель. Дебютувал в 1980 р. в Польскым Радию слуховиском Фауль. Окрем спомненых драм, на початку ХХІ ст. на основі своіх сценариів зреалізувал дві части фабулярного образу про выгнаня Лемків в 1947 р.

Шеруй.

О авторі

Севериян Косовскiй

Народженый на чужыні. Матуриста з лемківского языка. Завершыл юридичный факультет Вроцлавского Університету. Окрем того што гев, час-до-часу дописує до часопису Бесіда. Головный редактор Лемківского Річника. Любитель давной Лемковины. Годен годинами слуxати про втрачене лемківскє щестя. Контакт: seweryjan@lem.fm

Коментарі