Друга катеґорія

Вызерать то так, же Словацька републіка ся досправды по 28 роках розрушала з летарґічного стану, в котрім меншыны вісили у воздусі. Закон о меншынах є майже готовый і слідуючій рік бы міг іти на владу.

То, што ся здало быти пару років назад як сон народностных меншын, котрый жадна влада – зправа, зліва, од сподку до верьху, не мала дяку рішыти, а то там притім много раз сиділи і меншыновы політічны субєкты, днесь має реалны контуры, а докінця і приобіцяня влады, кедже то дала до свого проґрамового выголошіня, же такый закон в парламенті схвалить.

Но не тішме ся передчасно. Приобіцяня влады – то єдна справа, тов другов суть реално підняты рукы депутатів у парламенті. А там то аж таке ясне не мусить быти.

Якбач то не буде так, же бы парламент, в котрім має влада кoнштітучну векшыну, закон не прияв. І кедь бы ся хтось з коаліції поставив проти, 76 голосів мусить влада знати дати довєнда, і кебы мали падати метеоріты. Покля ніт, пак бы мала роздумовати, ці іщі за собов має реалну векшыну в парламенті. Гірше є то з тым, в якій верзії дістане приготовльованый закон о поставліню народностных меншын підпору.

Треба раховати з тым, же закон буде мусити іти через меджірезортный припомінковый процес, а так само з тым, же позмінюючі пропозіції можуть давати і окремы депутаты, котры наконець подля їх „найліпшого сумліня“ за закон заголосують або ніт.

Держава є в першім ряді сервіс, котрый фунґує добрі втогды, кедь фунґує про вшыткых, і кедь ся в нім вшыткы чують рівноправны.

І так веце на то, же бы закон в слідуючім році парламентом не перешов, треба звертати увагу на то, яка буде його фінална подоба.

Же там буде много спорных моментів, то є ясне уж теперь. І же то будуть хотіти змінити і далшы грачі на гріску – мімо парламент, то знаме так само. Докінця знаме і то, котры части закона можуть быти найпроблематічнішы. Но наперек вшыткому уж теперь мож повісти, же кедь закон перейде в будьяк „light” – одлегшеній верзії, і так то буде крок допереду, бо много областей буде вже ясно дефінованых і леґіслатівно забезпеченых, што теперь повісти не мож.

Но вопросом і так зіставать, ці ся в такім припаді маме тішыти. Така леґіслатіва ся робить на довгый часовый горізонт і то, што ся теперь до закона не дістане, може быти мімо реалне просаджіня далшы довгы десяткы років. Десяткы років, в котрых далше буде продовжовати асімілація. Кебы же то маме повісти ясно: меншыны на то не мають час.

Но не будеме робити преюдікатуру, і зохабиме ся несподівати, што зо закона наконець выйде. Кедьже реално меншыны, котры в парламенті не мають своє заступліня, і так з рішіньом парламенту не зроблять нич, акурат ся з тым можуть „зжыти“.

Радше звернийме увагу на то, же сучасна коаліція має конштітучну векшыну. Покля буде приятый меншыновый закон і в тій найідеалнішый про меншыны верзії, і так зістане в конштітуції меншынам пясть на око такой в преамбулі. Там ся пише, же народ словацькый, а аж о пару рядків ниже, же і меншыны узнесли ся на тій конштітуції. Значіть, они – гражданы першой катеґорії, а пак і мы – неборакы.

Притім бы поставліня народностных меншын дістало абсолутно іншу позіцію, кебы ся в преамбулі написало, же ся на конштітуції узнесли гражданы Словацькой републікы. Днесь то коаліція може змінити. Але думате, же на то має дяку? Же то дакому пришло на розум? Же то досправды хоче?

Приятя меншынового закона буде крок допереду, але о ліпшім поставліню можеме іщі і дале снити. Пиртім бы старчіло єдно. Зохабити в минулости думкы о державі як о наповніню даякых народно-еманціпачных намаг народа, і зрозуміти, же держава є в першім ряді сервіс, котрый фунґує добрі втогды, кедь фунґує про вшыткых, і кедь ся в нім вшыткы чують рівноправны.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії: Wikipedia.com.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА