Гварят нам, же некотры істориі якы приносит наша – ґазета для народа – можут трафити ся всяди і то нич великого.
Мы на тоту тему маме інче пізріня. Навет, кєд бы так мало быти, то фурт маме надію, што даде інде бортаків є гідні більше. Днес приносиме віст напечатану 16. марця 1912 рока, як доказ того, што такє не могло ся трафити на Лемковині.
В Гамериці – гей. Там мают доднес тілко долярів, же не лем до псів нима стріляют. А і “Винценты” то імено рідко стрічане в нашым Прислопі. А старий ґвер, про котрий бы сме знали, найближе был в Лоси. Першы доляры то зас сме нашли в Тыльові. Лем псы і куры были на каждым селі.
Зато тепер самы знате. То неможливе жебы на Лемковині даде куры “Винцентого” зышли ся довєдна зо старым ґвером, робітником і долярами. А на тото вшытко, жебы ся даякій пес заблукал.