lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Експозіція в родиску Ракоція не забыла на Русинів

В Борші ся не дізнате лем о Ракоційови, експозіція приносить комплетный погляд на його період.

Петро Медвідь Петро Медвідь
11. 8. 2021
» Рецензиі

19-го юна 2021-го року стрітили ся презіденты Словацькой републікы і Мадярьска Зузана Чапутова і Янош Адер на святочнім одкрытю зреконштруованого каштеля Ракоція в селі Борша, Требішовского окресу.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2021/08/094-perehlad-tyznia-rakocij.mp3

Каштель є знамый тым, же ся в нім народив Ференц ІІ. Ракоцій (рр. 1676 – 1735), семигородьскый князь і вождь остатнього протигабсбурзького повстаня, в котрім за нього войовали і Русины.

Реконштрукція і експозіція за грошы мадярьской влады

Каштель Ракоція довгы рокы быв занедбаный і ішов до занепадку. Каштель є маєтком села Борша і веце раз у 1990-ых роках были пробы, жебы ся зреконштруовав. Но все были роботы заставлены з фінанчных і іншых причін.

У 2013-ім році мадярьскый презідент Янош Адер із втогдышнім словацькым презідентом Іваном Ґашпаровічом доїднав співпрацу країн з цільом обновы каштеля. На частковы проєкты, жебы всокотити памятку і зренововала ся околіця каштеля, дало в попереніх роках дотації і Міністерство културы Словацькой републікы.

Но досправдова реконштруцкія зачала аж у 2018-ім році. Фінанцовала єй мадярьска влада і дала на тот ціль аж 8,7 міліона евр. За три рокы ся з розвалин знова зродив достойный каштель, котрый теперь служыть як музей з експозіційов, але і як готел ці рештаврація.

Унікатна експозіція

В Борші схосновали факт, же в каштелі народила ся вызначна історічна особность, угорьскый політік, збожный чоловік, котрый про отцюзнину і народы Угорьска хотів тото найліпше, а опвливнив так історію нелем Мадярів, але і далшых народів Угорьска, включно Русинів.

Борша вєдно із мадярьсков Фундаційов Ласла Телекія засновали безпрофітову орґанізацію Ференц ІІ. Ракоцій і приготовили унікатну експозцію у обновленій історічній будові каштеля.

Експозіція не приближує лем жывот Ференца ІІ. Ракоція, але і цілой його родины, приближує історію і політіку Угорьска а Европы обще, а то перед народжіньом Ракоція, почас його жывота аж по екзіл в Турції і його смерть. Так само ся в рамках той переглядкы дізнате і о історії самого каштеля, о його перебудовах, ці детайлы, кілько людей в данім році служыло в каштелю або што вшытко матеріалне в нім было подля інвентарізації.

Експозіція є роблена барз інтереснов формов, має много атракцій, інтеркатівных панелів, артефактів, котры собі мож „спробовати“ і так гравов формов, а то нелем діти, можуть ся навщівници дізнати величезне множество інформацій.

Як сьме вже споминали, выставка не є лем о Ракоційови, але приближує тот період обще. І так в комнаті, в котрій ся Ференц ІІ. Ракоцій мав народити, дізнате ся вшытко о тім, што рекомендовали їсти ці робити женам в тяжи, як їх лічіли, што їм не рекомандовали робити, што ся мали такы жены молити, або ся можете на інтеркатівнім панелі заграти на лікаря і спробовати отестовати подля втогдышньой методы, ці є жена в тяжи або ніт.

Інтерактівіта є присутна при цілій експозіції. Навщівник собі може робити різны тесты, з веркликами ожывити ремеселників, за помочі ґомбічок і інтерактівных панелів выслухати собі коментарі ку даным темам, што є іщі збогачене о професіоналны анімації.

Експозіція обсягує і escape room, ізбу з віртуалнов реалітов ці 360-ґрадусове панораматічне промітаня. Чоловік має што робити, жебы видів вшытко за три годины, але на детайлну переглядку, покля ся ниґде не понагляте, можете раховати і з пятьома годинами.

В Борші не забыли на Русинів

Як знаме, Ференц ІІ. Ракоцій назвав Русинів „gens fidelissima“ (найвірнішый народ). Тото названя собі выслужыли за свою вірность, кедь в рр. 1703 – 1711 по його боці войовали в повстаню проти Габсбурґів, і зістали му вірны аж до самого неуспішного кінця.

Потішуючім фактом є, же ани в Борші не забыли, же Ференц ІІ. Ракоцій і Русины суть історічно повязаны. Русины ся в експозіції споминають веце раз.

Наприклад в части Бісідованя і навчаня языка ся пише: „Ференц ІІ. Ракоцій міг од дітинства чути різны языкы. Його опікунка бісідовала по мадярьскы з бережскым діалектом, але знамы му могли быти і хорватьскы, італійскы, латиньскы ці польскы слова. Його баба Жофія Баторійова і їй сестра мали часточно польске походжіня. Меджі дамами на їх дворі могли быти і польскы дамы. Посередництвом вояків собі міг в юнім віці освоїти наприклад німецькый і русиньскый язык.“

При описі войска Ракоція суть самособов спомянуты Русины в рамках куруців. І там є підкреслене, же Русины „залучіли ся до повстаня іщі на початку і зістали коло Ракоція аж до абсолутного кінця. Зато їх Ракоцій назвав gens fidelissima.“

Окремый панел мають Русины і в послідній комнаті експозіції, де найдете текст з назвов Сполочна доля русиньскыма очами. Під текстом, котрый споминать історічны повязаня Русинів з Ракоційом, але і факт, же почливость Русинів до Ракоція тырвать доднесь, найдете і текст русиньской співанкы Через поле іде войско куруцькоє, котрый там є по русиньскы, по словацькы, по мадярьскы і по анґліцькы. Ґомбічков, котра є коло тексту, собі можете пустити і авдіо запис той співанкы а выслухати єй.

Добрый тіп на вольный час

В Борші ся за три рокы зробив фалат роботы на каштелю, котрый быв комплетно зреконштруованый, но вдяка грошам од мадярьской влады і вдяка фаховцям з різных областей ся приготовила і модерна, інтересна а унікатна експозіція.

То, же ся не забыло ани на Русинів, так само можеме скоріше приписати фаховцям з Мадярьска, котры ку выставці не приступали нияк націоналістічно, на хосен єдного або другого народа, але приступили ку ній обєктівно, як історія досправды одбыла ся.

Покля бы сьме мали експозіцію в Борші оціньовати, пак собі стопроцентно заслужыть десять пунктів з десятьох, і рекомендуєме єй іти посмотрити. Бановати не будете.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

ShareTweet

Повязаны дописы

Ци вартат іти на новый PUL’S?

19. 12. 2022

«Невыплакана істория» Йошка Броды

2. 8. 2022

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2023

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні