lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні

Кошык єст порожній.

No Result
View All Result
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
No Result
View All Result

Фрескы Новосільского трафили до реґістру памятників

Наталія Малецка-Новак Наталія Малецка-Новак
18. 5. 2022
» Культура

Мазовєцкій Воєвідскій Консерватор Памятників вписал до реґістру памятників поліхроміі і малярскы декорациі та ікону Божой Матери Оранта авторства Юрия Новосільского, што находят ся в церкви св. Яна Ліствичника в Варшаві.

https://www.lem.fm/wp-content/uploads/2022/05/132-perehlad-tyznia-nowosilskij.mp3

Консерватор підкрислил, што малюваны творы репрезентуют выдатный примір сакральной штукы з высокыма артистичныма i iсторичныма приметами. Окрем того поліхромія в олтари єст єдном з першых самодільных поліхромій узнаного артисты.

Реґістер памятників з дальшыма роботами Новосільского

Воєвідскій консерватор памятників проф. др габ. Якуб Левіцкій вписал до реґістру памятників поліхроміі і малярскы декорациі з 1954 і 1979 років та ікону Божой Матери Оранты з 1979 рока авторства Юрия Новосільского, што становлят выпосажыня каплиці покровы Ілиі Пророка і Блаженного Єроніма Стридоньского. Каплиця містит ся на нижнім поверху церкви св. Яна Ліствичника в Варшаві.

В 1954 році товдышній парох о. Юрий Клінґер дал Новосільскому задачу опрацувати декор спомненой каплиці. Артиста зреализувал в тым часі поліхромію стіны олтаря. В 1979 році, коли повекшыли нижню церков, Новосільскій доробил іщы поліхромію в части храм вірных. Нижню каплицю іщы в 50. роках ХХ ст. хоснували до правліня жалобных богослужынь та цикличных літургій за душу фундатора.

Коли в 70. роках ХХ ст. повекшыли і змінили каплицю, наступный парох, о. Анатоль Шыдловскій, зас звернул ся до Новосільского, жебы тот продолжал роботы при декорі нижньой церкви.

Част декораций то фіґуральны поліхроміі представляючы євангелистів, апостолів, пророків і святых та біблийны сцены і сцены з жытя Богородиці. В олтари поміщена є ікона Божой Матери Оранты та архангелы. Композициі в храмі вірных вказуют сцены з жытя Мариі.

Зачало ся од бесід і приязни

Поліхроміі в церкви на варшавскій Воли сут ефектом теолоґічных роздумувань і приязни артисты в товдышнім парохом о. проф. Юрийом Клінґером. Кляровніст реліґійных композиций та чытельный іконоґрафічный переказ артиста был в силі зреализувати тіж завдякы свойому теолоґічному знаню і поглубленой над ним рефлексиі.

«Поліхромія вписана до реґістру памятників заслугує на особливу увагу тіж з той причыны, што фреск в олтари є єдном з першых самодільных поліхромій артисты. Малярскы прикрашыня в нижній церкви св. Яна Ліствичника на Воли характеризує теолоґічне і іконоґрафічне богатство» – пояснят консерватор Якуб Левіцкій.

Культурова спадковина высокой ранґы

Подає тіж, што поліхроміі мают і документацийну вартіст, як характеристичны для творчости Новосільского стиль і хоснуваны кольоры, в котрых домінує індиґо о богатій модуляциі тонів (ожывленый акцентами червеного, жолтого, охры). «Декорациі каплиці треба зачысляти до найвыдатнійшых творів в творчости Новосільского» – бесідує Левіцкій.

Консерватор спостерюг тіж, што поліхроміі з 50. і 70. років та ікона з 70. років ХХ ст. становлят выдатны творы сакральной штукы з высокыма артистичныма і історичныма приметами і мают особливу вартіст для православя. Малярскє прикрашыня каплиці то так само культурова і артистична спадковина высокого значыня.

1 of 9
- +

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

ShareTweet

Повязаны дописы

Мож приголосити ся до Карпатьской писанкы 2023

2. 2. 2023
Кадр з фільму; од ліва: Я. Трохановскій, Ф. Ґоч, П. Трохановскій

Нештоденны істориі – Лемковина

2. 2. 2023

Коментарі

Польковиці 103,8 МHz
Ґорлиці 106,6 MHz

Łemkowie są…

Найбарже популярне

Нештоденны істориі – Лемковина

Григорий Пецух (1923-2008) – різбяр і автор славного лемківского памятника

В Пряшові одсвятковали 15 років метрополії

СКР жадать безодкладне заставліня перзекуцій Русинів на Україні. Звертать ся до словацького премєра

«Questing. Лемківскє гляданя». Нова форма туристикы по Лемковині

«Лісом, лісом» – Єлені – четвер, 18.30 год.

  • Ruska Bursa / Руска Бурса
  • Про наше радийо
  • Діґітальна біблiотека РБ
  • Знимкы
  • Контакт
lem.fm - Радийо Руской Бурсы
Радийо Руской Бурсы
Руска Бурса

Publikacja wyraża jedynie poglądy autora/ów i nie może być utożsamiana z oficjalnym stanowiskiem Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
Публикация выражат лем погляды автора/авторів і не може быти принимана як офіцияльне становиско Міністра Внутрішніх Справ і Адміністрациі.
Zrealizowano dzięki dotacji Ministra Spraw Wewnętrznych i Administracji.
© Copyright lem.fm, 2023. Вшыткы права застережены.

No Result
View All Result
  • Радийо
    • Заповіди проґрамів
    • Порядок высыланя
    • Cлухай нас
    • Подкаст
  • Новины
    • Вісти
    • Культура
    • Подіі
    • Фафриндя і сконфіскуване
    • Інчы
    • Сумар дня
  • Погляды
    • Коментарі
    • Рецензиі
    • Бесіды
    • З істориі
    • З архівной пресы
    • З природы
  • Архів / Archive
    • Tur Tondos
    • Bocheński
  • Склеп / Shop
    • Книжкы
    • Платні