Ґенерачна хыба

Пару днів тому были публікованы далшы резултаты зо списованя жытелів у Сербії. З них сьме ся дізнали наприклад і то, кілько людей якый материньскый язык собі записало.

Вже скоріше сьме ся дізнали навеселы резултаты, же ку Русинам у Сербії приголосило ся 11 483 людей. Русинька комуніта в списованю з 2011-го року іщі раховала 14 246 особ. Пропало понад 19 процент нашого населіня в Сербії.

Покля резултаты о кількости особ іщі знаме оправдати, окрім асімілації і економічным выселенецьтвом з країны, што є простый факт, при языку уж таке оправданя не маєме. Ніт, не є то чіста катастрофа, але не є то ани нич, што бы мало тішыти.

За даныма, котры были публікованы, 8 725 особ собі в Сербії записало як материньскый язык русиньскый язык. То є о 2 758 особ менше, як приголосило ся ку русиньскій народности. З математіков іщі не кінчіме.

Маєме ту і резултаты словацького списованя із 2021-го року. 63 556 людей записало собі русиньску народность. З материньскым языком то аж таке ружове не было. Было то, нажаль, лем 38 679 особ, котры записали собі русиньскый язык як материньскый. Розділ є 32 342 людей.

Покля бы сьме брали чісто словацькый контекст, знаме найти „выгварькы“, але і тверды арґументы, проти котрых нич не мож, лем признати правду. Єдным з такых арґументів є абсолутна абсенція школства, бо тых пару школ з навчалным языком або навчаньом русиньского языка нас не спасе.

Лемже тото, што платить в словацькім контексті, не платить в контексті сербскім. Ани єдна русиньска комуніта в Европі не має ліпшы условії про свою освіту як то є в Сербії. Там не є проблема дати дітину до класы з русиньскым навчалным языком, тота дітина може выходити і ґімназію з русиньскым навчалным языком, а докінця і закінчіти русиньску філолоґію в Новім Саді.

Наперек тому штораз частіше стрічаме ся з тым, же є проблема, жебы одкрыти русиньскы класы, а резултаты списованя вказують, же і чісло тых, котры декларують, же їх материньскым языком є язык русиньскый, іде долов.

Кедь іщі не мусиме робити крестик над Русинами подля їх чісел в списованях, при материньскім языку бы сьме вже мали спустити аларм. Резултаты із Сербії нам потверджують то, што сьме на Словакії вже знали, але голосно о тім малохто хоче бісідовати.

Робиме якусь ґенерачну хыбу. Якбач думаме, же не є потрібне передавати язык дале дітям, же не є потрібне давати діти до школы холем на русиньскый язык, кедь уж нє на навчаня в русиньскім языку, а уж видиме першы важны резултаты той хыбы.

Кедь за комунізму были такы або іншакы обставины, коли ся „не дало“, „не могло“ і так далше, днесь такы выгварькы не маєме. Оно то была хыба і втогды, але тяжко нам судити старшу ґенерацію, кедь мы втогды не мусили вырішовати.

Но днесь є одповідность на нас. І є то хыба нашой ґенерації, не когось іншого. Покля собі тоту хыбу не усвідомиме, і не зачнеме єй коріґовати, пак нас можуть далшы резултаты списованя о десять років несподівати іщі веце. А за моїм скромным поглядом, уж то пак не будуть лем резултаты языка, але і народности.

Не належу меджі алармістів у жадній области. Все радше чекам як ся сітуація выкрішталізує і пак оцінюю цілу справу. Але в тім припаді ясно треба вказати на ґенерачну хыбу, і залучіти аларм, жебы сьме ся обаторили. Така хыба ся тяжко буде оправльовати дакому по нас.

Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Фото: Pixabay.com.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА