В пятніцю 10-го юна 2016-го року проходила на Ґрекокатолицькім архієпіскопскім уряді в Пряшові прес-конференція, на котрій пряшівскый архієпіскоп і метрополіта Ян Бабяк, мукачівскый єпархіалный єпіскоп Мілан Шашік, шефредактор ґрекокатолицького часопису Slovo отець Юрай Ґрадош і говорця Пряшівской архієпархії отець Любомір Петрик представили цінный документ із Ужгородьской унії, котрый 4-го мая 2016-го року ідентіфіковав у фонді „Друґет з Гуменного“ ґрекокатолицькый священик Юрай Ґрадош. Спомянутый фонд ся находить в Державнім архіві в Пряшові, в містьскій части Нижня Шебастова. Цінный документ, о котрого захованю ці єствованю обще много історіків дотеперь похыбовало, так цілый час чекав на своє обявліня в центрі Ґрекокатолицькой церькви на Словакії – в Пряшові. Інформовав о тім Інформачный центер Пряшівской архієпархії на офіціалнім сайті архієпархії.
„Іде о оріґіналный документ із 24-го апріля 1646-го року, котрый документує прямо акт підписаня Ужгородьской унії. Дотеперь ся спохыбньовало, же в день унії быв підписаный будьякый документ, докінця дакотры історіци і теолоґове спохыбньовали і унію обще. Но знайджіня документу пидписаного мінімално шістьдесятьтрьома священиками тоты шпекулації вывертать. Підписы є потрібно іщі ідентіфіковати ґрафолоґом, бо ся вказує, же є їх веце, як ся дотеперь споминало в пізнішім документі із 15-го януара 1652-го року,“ цітує пресова справа Ґрадоша.
Презентованый документ є твореный двогарком добового папіря, на котрім є водознак. Перша сторінка обсягує латиньскый текст. На другій половині першой сторінкы і на слідуючій сторінці суть кіріліцьов записаны підписы священиків. Ку ідентіфікації документу дішло в рамках архівного досліджіня Юрая Ґрадоша при писаню дізертації, котра має быти єднов із публікацій едіції „Ґрекокатолицька церьков на Словакії“ (Gréckokatolícka cirkev na Slovensku) із нагоды ближачого ся 200-го юбілею выникнутя ґрекокатолицькой Пряшівской єпархії, котра была одділена од Мукачівской єпархії. Унікатному обявліню помогло, же в роках 2001 – 2008 предметный фонд спрацовала Др. Даніела Пеллова. Документ ся нашов в році, коли собі Ґрекокатолицька церьков припоминать 370 років од Ужгородьской унії.
На зачатку тексту ся пише: „Мы, ниже підписаны, чіниме в мені своїм і нашых наслідників, же признаваючі найосвіченішого і найдостойнішого пана, пана Юрая Якушіча ітд., яґерьскоґо єпіскопа ітд., і його законных наслідників у Яґерьскім єпіскопстві за нашых правдивых і законных єпіскопів, ордінарів, прелатів і дієцезанів, йому або їм вшыткым, і то посередедництвом вызнаня віры і присягы обіцяме і присігаме повинну почливость і послухняность, як і саму духовну і церьковну юрісдікцію або таку, яка їм приналежыть…“ Текст продовжує далше і є закінченый: „В Ужгороді 24-го апріля 1646-го року.“
Ужгородька унія была актом зъєдиненя духовенства із Католицьков церьквов на теріторії северовыходного Угорьска, на теріторії втогдышньой Мукачівской єпархії. Днесь суть прямыма наслідниками той унії штири державы, в котрых суть днесь церьковны штруктуры, якы вшыли із Мукачівской єпархії – Україна (Закарпатьска область), Словакія, Мадярьско і Румунія. Непрямо тота унія днесь дотулять ся далшых держав, до котрых пришли еміґранты. Конкретно іде о Споєны штаты Америкы, Канаду, Сербію і Чеську републіку, де были выбудованы властны церьковны штруктуры. Ужгородьску унію підписали головно священици із Друґетовых панств в Ужскій, Земпліньскій і Шаріській жупах. Як інформує сайт Пряшівской архієпархії, документ быв правдоподобно допереду приготовленый, на місці прочітаный і участныма священиками підписаный. Так перешли під юрісдікцію яґерьского католицького єпіскопа Юрая Якушіча.
Ґрекокатолицька церьков бере знайджіня того документу за єден із найвекшых обявлінь в їй історії.
Фотоґрафії: www.grkatpo.sk
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА